У ніч проти 31 липня Київ знову зазнав ворожої атаки, що супроводжувалася використанням понад 300 засобів повітряного ураження. Серед них значну частку становили дрони-камікадзе типу “Шахед” та крилаті ракети «Іскандер-К». Загалом було випущено 8 таких ракет, проте силам протиповітряної оборони вдалося перехопити лише три з них. Таку інформацію оприлюднили військові експерти, наголошуючи на специфічних характеристиках, які ускладнюють боротьбу з цими ракетами.

Ключовою причиною складності перехоплення ракет «Іскандер-К» експерти вважають фактор неочікуваності та високу швидкість їх застосування. Ці ракети запускаються з наземних установок, які можуть діяти майже впритул до українського кордону. Приклад – атака 31 липня, коли пуски здійснювалися з території Курської області РФ, що суттєво скоротило час, необхідний для реагування українських систем протиповітряної оборони. На відміну від ракет Х-101 або «Калібр», які запускаються з літаків чи морських кораблів, «Іскандери» не потребують тривалого підльоту носія до точки запуску, що ускладнює їх прогнозування та своєчасне виявлення.

Технічні особливості ракет

Під загальною назвою «Іскандер-К» можуть використовуватися ракети типу 9М728 (Р-500) з радіусом дії до 500 км або 9М729 – до 1500 км. Обидві модифікації мають бойову частину вагою до 480 кг та розвивають швидкість близько 900 км/год. Ці ракети створені на базі радянських розробок – РК-55 «Рельєф» та ракети КС-122, але оснащені вдосконаленою системою навігації.

Мобільність і маскування

Ракетні комплекси «Іскандер» відзначаються високою мобільністю, що робить їх виявлення на марші значно складнішим. Крім того, процес запуску не супроводжується такими ж помітними ознаками, як вихід кораблів-носіїв у море або зліт стратегічних бомбардувальників. Це забезпечує їм додатковий елемент прихованості.

Таким чином, на думку експертів, ракети «Іскандер-К» є високоефективним інструментом досягнення цілей завдяки своїй прихованості, мобільності та короткому часу підльоту. Успішне перехоплення таких повітряних загроз вимагає від систем протиповітряної оборони надзвичайної швидкості реакції, постійної модернізації та розширення мережі радарного спостереження, зокрема, наближення її до кордонів.

Нагадаємо, комбінована атака 31 липня продемонструвала, що російські удари спрямовані на знищення українських міст, і зокрема Києва, вважає військовий експерт, полковник запасу ЗСУ Сергій Грабський. На жаль, кількість постраждалих у Києві через атаку 31 липня невпинно зростає. Серед поранених – п’ятимісячна дитина. Наразі відомо про загибель двох дітей, зокрема 6-річного хлопчика, юного українського каратиста Матвійка Марченка, якого Росія вбила у Києві.

У столиці загалом пошкоджено понад 100 об’єктів. Найбільше постраждали Святошинський і Солом’янський райони.

Читайте також