У ніч проти 31 липня Київ знову атакував ворог. Противник використав понад 300 засобів повітряного ураження, серед яких переважно дрони-камікадзе типу “Шахед” та крилаті ракети «Іскандер-К». Зокрема, було випущено 8 таких ракет, проте вдалося збити лише три.

Військові експерти наголошують на факторі неочікуваності та швидкості, що робить ракети «Іскандер-К» особливо небезпечними. Основна причина складності їх перехоплення — раптовість застосування. «Іскандери-К» запускаються з наземних установок, які можуть діяти майже впритул до українського кордону. Зокрема, 31 липня пуски відбулися з території Курської області РФ, що значно скоротило час реакції українських систем протиповітряної оборони. На відміну від ракет Х-101 або «Калібр», які запускаються з літаків або морських кораблів, «Искандери» не вимагають тривалого підльоту носія до точки запуску. Це ускладнює прогнозування і своєчасне виявлення, роблячи ракети «Іскандер-К» серйозною загрозою.

Технічні особливості ракет

Під загальною назвою «Искандер-К» можуть використовуватися ракети типу 9М728 (Р-500) з дальністю до 500 км або 9М729 — до 1500 км. Обидві моделі мають бойову частину до 480 кг і швидкість близько 900 км/год. Вони створені на базі радянських розробок — РК-55 «Рельєф» та ракети КС-122, і мають вдосконалену систему навігації, що підвищує їхню ефективність. Ці технічні особливості роблять ракети «Іскандер-К» складними для збиття.

Мобільність і маскування

Ракетні комплекси «Іскандер» є високомобільними, що ускладнює їх виявлення на марші. Крім того, запуск не супроводжується такими ж характерними ознаками, як вихід кораблів-носіїв у море або зліт стратегічних бомбардувальників. Через свою прихованість, мобільність та короткий час підльоту, ракети «Іскандер-К» є ефективним інструментом для противника. Відповідно, успішне перехоплення таких цілей вимагає швидкої реакції, модернізованих систем ППО та розширення мережі радарного спостереження ближче до кордону. Це підкреслює вразливість ППО України перед новими типами загроз.

Нагадаємо, комбінована атака 31 липня показала, що удари Росії спрямовані на знищення українських міст, зокрема і Києва, вважає військовий експерт, полковник запасу ЗСУ Сергій Грабський. Ця атака також призвела до трагічних наслідків: кількість постраждалих у Києві через атаку 31 липня постійно зростає, серед них — п’ятимісячна дівчинка. Відомо про загибель двох дітей, зокрема 6-річного хлопчика, Матвійка Марченка. РФ вбила маленького українського каратиста. У столиці загалом пошкоджено понад 100 об’єктів, найбільше постраждали Святошинський і Солом’янський райони. Розуміння складності протидії ракетам «Іскандер-К» є критично важливим для подальшого розвитку оборонних спроможностей.

У столиці загалом пошкоджено понад 100 об’єктів. Найбільше постраждали Святошинський і Солом’янський райони.

Читайте також