Як уникнути онлайн-шахрайства: поради кіберполіції України

Як шахраї виманюють гроші в українців: нові схеми обману

У сучасному світі, де онлайн-технології стали невід’ємною частиною нашого життя, питання кібербезпеки стає дедалі актуальнішим. Начальник відділу протидії різновидам онлайн-шахрайств Департаменту кіберполіції Національної поліції України Олександр Ульяненков поділився актуальною інформацією про шахрайські схеми та розповів, як захистити себе від зловмисників в інтерв’ю «Українським новинам». Шахраї постійно адаптуються до змін, використовуючи нові способи обману для виманювання грошей в українців. Найпоширенішими схемами залишаються обман під виглядом продажу товарів, дзвінки від «банківських співробітників» та фішингові посилання. З початком війни шахраї активно експлуатують теми зборів на допомогу військовим, виплат від міжнародних організацій та соціальної допомоги, що робить їхні схеми особливо підступними.

Одна з найпоширеніших схем – недоставка товару. Покупці знаходять в інтернеті привабливі пропозиції, перераховують повну або часткову передоплату, після чого продавець зникає. Особливо актуально це для військової амуніції та товарів першої необхідності. Олександр Ульяненков наголошує на необхідності ретельно перевіряти продавців та не довіряти сумнівним пропозиціям. Ще одна популярна схема – фальшиві дзвінки від імені банківських працівників. Аферисти вводять жертв в оману, лякаючи заблокованими картками, підозрілими списаннями або новими «правилами» під час війни.

Шахраї представляються співробітниками банку та намагаються вивідати конфіденційні фінансові дані, необхідні для привласнення заощаджень, або ж змушують жертв самостійно переказати гроші на «безпечні рахунки». Будьте пильними, ніколи не розголошуйте свої дані та не виконуйте сумнівні інструкції по телефону.

Читайте також: Фішингові QR-коди в громадських місцях: кіберполіція застерігає від шахраїв

Окрім цього, зловмисники використовують фішинг – створюють копії сайтів банків, маркетплейсів та благодійних фондів, змушуючи людей вводити свої платіжні дані. Будьте обережні з посиланнями, перевіряйте адреси сайтів та не вводьте особисту інформацію на підозрілих ресурсах. Шахраї створюють підроблені сайти благодійних організацій або служб доставки та переконують людей вводити свої дані, отримуючи доступ до чужих рахунків та спустошуючи їх.

Як захистити свої дані та акаунти в інтернеті

Захист особистої інформації в інтернеті – ключовий аспект кібербезпеки. Вразливими до атак шахраїв є не лише банківські рахунки, а й особисті акаунти в соціальних мережах та месенджерах. Один із головних каналів зламу – Telegram, який часто стає мішенню зловмисників. Насамперед, важливо налаштувати двофакторну автентифікацію – це суттєво ускладнить доступ до акаунта для зловмисників, навіть якщо їм вдасться дізнатися ваш пароль. Використовуйте складні унікальні паролі для кожного акаунту, стежте за активними сесіями та уникайте переходу за підозрілими посиланнями.

Не менш важливою є безпека мобільного номера, адже шахраї можуть перевипустити SIM-картку жертви. Варто заборонити віддалене відновлення номера, пройти процедуру персоналізації у мобільного оператора або перейти на контрактне обслуговування, щоб ускладнити доступ до вашого номеру. Загалом, жоден месенджер не може гарантувати абсолютної безпеки, тому користувачам варто максимально відповідально підходити до питання захисту своїх акаунтів. При виборі месенджера варто звертати увагу на тип шифрування, політику конфіденційності та рівень вразливості до атак.

Кіберзлочинність у СІЗО та співпраця з правоохоронцями

Навіть ув’язнені не припиняють свою злочинну діяльність, і шахрайство в колоніях стало окремою проблемою. Департамент кіберполіції налагодив тісну співпрацю з Державною кримінально-виконавчою службою України. Оперативний обмін інформацією та спільні заходи вже дозволили суттєво знизити кількість шахрайств, зокрема, під виглядом дзвінків від імені працівників банку. Як приклад, правоохоронець навів випадок із Вінницькою виправною колонією №86, де зловмисники телефонували потерпілим, видаючи себе за співробітників банку.

Російські хакери атакують Україну: як захиститися

Крім шахраїв, серйозну небезпеку становлять і хакерські атаки з боку Росії. Вони спрямовані на урядові установи, критичну інфраструктуру, фінансові системи та окремих громадян. Кібернапади – це частина війни, де зловмисники намагаються атакувати критичну інфраструктуру, викрасти важливу інформацію, знищити дані або порушити функціонування важливих для українців онлайн-ресурсів. Атаки відбуваються у різних формах: від DDoS-атак, що перевантажують сервери, до фішингових кампаній, спрямованих на викрадення конфіденційної інформації. Напередодні повномасштабної війни хакери зламували урядові сайти, поширюючи пропаганду або підмінюючи важливу інформацію.

Читайте також: Вербування підлітків ворогом для скоєння диверсій: кіберполіція попереджає про небезпеку в інтернеті

Як шахраї використовують криптовалюту для обману

Криптовалюта також стала інструментом для злочинців. Кіберполіцейський зазначає, що повернути вкрадені шахраями криптоактиви складно, але в деяких випадках можливо. Головне правило – не інвестувати в підозрілі проєкти та завжди перевіряти інформацію перед будь-якими фінансовими діями.

Злочини, пов’язані з дропами: як захиститися

З початку війни кількість злочинів, пов’язаних із схемами «грошових мулів» або дропів, суттєво зросла. Правоохоронець зазначає, що ситуація погіршилася через економічну нестабільність та активне використання криптовалют. Схема «грошових мулів» працює за простою, але ефективною моделлю. Шахраї вербують людей через соціальні мережі або оголошення про «легку роботу», після чого просять відкрити банківський рахунок або передати дані до існуючого. Через ці рахунки проходять кошти, отримані незаконним шляхом. За даними кіберполіції, кількість таких злочинів з початку війни зросла на 40% порівняно з довоєнним періодом.

Грошові мули використовуються в схемах фейкових благодійних зборів «на ЗСУ», у фальшивих онлайн-магазинах, криптошахрайствах та переказах через міжнародні сервіси для відмивання грошей. Кіберполіцейський зазначив, що, окрім заходів Нацбанку, спрямованих на посилення фінмоніторингу, ведеться робота над законодавчими ініціативами щодо посилення відповідальності за такі дії. Головною проблемою залишається те, що багато людей не до кінця усвідомлюють серйозність наслідків своїх дій. Дропи часто вважають, що просто «допомагають» з переказом грошей, але фактично вони можуть розглядатися як співучасники фінансових злочинів. Спільно з фінансовими установами та Національним банком, розроблено проект закону про притягнення до кримінальної відповідальності вказаної категорії осіб.

Зважаючи на постійне збільшення шахрайських схем, критично важливо дотримуватися базових правил кібербезпеки: перевіряти інформацію, не передавати конфіденційні дані третім особам та використовувати надійні засоби захисту акаунтів. Якщо ви стали жертвою шахрайства, негайно зверніться до кіберполіції. Ефективний захист можливий лише за умови обережності та відповідальності кожного користувача інтернету.