Глобальні
Військові технології: Чи зможе Україна виграти технологічну гонку?
Ми поступово наближаємось до критичної точки, коли російські війська зможуть запускати понад 1000 ударних БПЛА типу “Шахед” щодоби. Це ставить під серйозну загрозу нашу обороноздатність, адже ефективна протидія таким масованим атакам потребує значних технологічних та ресурсних вкладень.
Загалом, станом на кінець травня 2025 року, спостерігається тривожна тенденція відставання України в технологічній гонці з Росією. У деяких сферах ще зберігається відносний паритет, але в більшості напрямків росіяни демонструють значну перевагу, що зумовлено системним підходом та масштабними інвестиціями.
Російська Федерація розробила чітку державну стратегію, залучила десятки тисяч висококваліфікованих інженерів до розвитку воєнної промисловості, налагодила співпрацю з сотнями інженерних команд з Китаю, Північної Кореї, Білорусі та інших країн. У дослідження та розробки, а також у розвиток компонентної бази були інвестовані сотні мільярдів доларів.
Реклама:
Україна намагається компенсувати відставання за рахунок використання простих, але дешевих технологій. Однак, необхідно розуміти, що такі рішення є лише тимчасовим заходом і не можуть забезпечити довгострокову перевагу.
Для перелому ситуації необхідний якісний стрибок у розвитку технологій, що потребує фундаментальних та прикладних наукових досліджень. Без цього неможливо створити ефективну зброю та засоби захисту.
Слід визнати, що рішення, розроблені на основі аматорських радіокомпонентів, дозволили Україні стримувати агресора протягом тривалого часу – понад три роки. Однак, ці рішення поступово втрачають свою ефективність через системні, науково обґрунтовані проєкти, які реалізуються об’єднаними російсько-ірансько-китайськими інженерними групами.
Якщо Україна сподівається продовжувати війну, використовуючи застарілі технології та імпровізовані рішення, це може призвести до катастрофічних наслідків. З часом ці рішення перестануть працювати, Росія розробить нові технології, які змінять хід війни, що призведе до деморалізації армії та поразки України. Технології потребують постійного вдосконалення.
На сьогоднішній день, значна частина українських військових технологій базується саме на таких застарілих рішеннях. Україна зіткнулася з обмеженнями у розвитку фундаментальної науки, хоча напрямок руху зрозумілий і ніхто не заважає рухатися вперед. Проблема полягає у відсутності необхідних ресурсів та можливостей.
Протягом десятиліть фундаментальна наука в Україні була знехтувана, і її відродження потребує значного часу – не менше трьох років.
Що ж робити в цій ситуації?
Єдиним правильним рішенням є розробка та реалізація державної стратегії розвитку військових технологій. Це питання має стати пріоритетом номер один, адже без цього, у найближчі роки, Україна може втратити все, окрім зруйнованих міст та окупаційної влади. Розвиток технологій – це запорука перемоги.
Прості громадяни, волонтери та військові можуть допомогти державі, вигравши час для державних чиновників: об’єднувати інженерів, налагоджувати їхню співпрацю з військовими, допомагати тестувати розробки на фронті та полігонах, забезпечувати необхідними компонентами, шукати фінансування. Важливо цікавитися MilTech та підтримувати всіх, хто працює в цій сфері.
На сьогоднішній день, технологічна перевага на фронті тримається на плечах кількох тисяч інженерів та виробників – на всю багатомільйонну країну. Тому вкрай важливо надавати їм максимальну підтримку та паралельно навчати нових фахівців, розуміючи, що підготовка кваліфікованих кадрів та розвиток фундаментальної науки потребують значного часу – щонайменше 5-10 років.
Війна тільки починається, і щоб не програти її вже завтра, необхідно думати та інвестувати у розвиток технологій вже зараз, невідкладно.
Марія Берлінська
Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об’єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція “Української правди” не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.


