На тлі стрімкого та неконтрольованого зростання цін на пальне, що спостерігається протягом останніх місяців, російський уряд активно розглядає кардинальні заходи, включно з можливістю повної заборони експорту бензину. Цей крок, якщо його буде реалізовано, матиме глибокі та далекосяжні наслідки як для світового енергетичного ринку, так і для внутрішньої економіки Росії, а також для її громадян, які вже відчувають значний тиск через інфляцію та неефективність державної економічної політики. Ситуація свідчить про серйозні системні проблеми в енергетичному секторі країни-агресора.

В результаті цих процесів, біржові ціни на бензин на внутрішньому ринку Росії продемонстрували надзвичайно швидке зростання. Зокрема, у червні цього року ціни на бензин марки АІ-95 зросли на значні 11%, досягнувши позначки у 67 456 рублів за тонну. Аналогічна ситуація спостерігається і з бензином марки АІ-92, який подорожчав на 12%, сягнувши 64 462 рублів за тонну. Ці показники є дуже тривожними, адже від початку року загальне зростання цін на ці види пального перевищило 25%, що вже суттєво б’є по гаманцях пересічних споживачів та створює додатковий інфляційний тиск.

За інформацією, отриманою від джерел у розвідувальних колах, активно обговорюється розширення наявних обмежень на експорт. Ці заходи можуть бути застосовані не лише до трейдерів та нафтобаз, а й безпосередньо до крупних виробників пального, включно з такими ключовими державними гігантами, як “Роснефть”. Такий крок свідчить про спробу уряду взяти під повний контроль ланцюжок поставок та виробництва пального, щоб стабілізувати внутрішній ринок, проте це може призвести до ще більшого посилення дефіциту та зростання цін на глобальному рівні.

Паралельно з потенційною забороною експорту, керівництво країни-агресора розглядає можливість зменшення компенсацій нафтовим компаніям, які надаються за механізмом демпфера. Цей механізм був запроваджений для того, щоб стримувати зростання внутрішніх цін на пальне шляхом субсидування нафтовиків у періоди високих світових цін на нафту. Скорочення таких компенсацій, ймовірно, змусить компанії перекласти додаткові витрати на споживачів, що неминуче призведе до подальшого зростання цін на автозаправних станціях та посилить соціальну напругу.

Незважаючи на те, що останнім часом спостерігалося певне зниження світових цін на нафту, експорт нафтопродуктів залишається одним із небагатьох, але стабільних джерел валютних надходжень для російської економіки. Повна заборона на експорт бензину, за оцінками аналітиків, найімовірніше, ще більше підірве прибутки енергетичної галузі та, всупереч очікуванням, не принесе швидкого та значного полегшення для внутрішнього ринку. Навпаки, це може призвести до подальшої стагнації та падіння виробництва, оскільки компанії втратять стимули для підтримки високих обсягів переробки.

Варто зазначити, що ще наприкінці минулого місяця різні розвідувальні відомства неодноразово наголошували на тому, що Росія стрімко наближається до порогу глибокої енергетичної кризи. Ця ситуація зумовлена низкою факторів, серед яких ключовими є значне падіння рентабельності нафтопереробних заводів (НПЗ) через санкційний тиск, який обмежує доступ до сучасних технологій та обладнання, а також серйозні логістичні труднощі, пов’язані з переорієнтацією експортних маршрутів та обмеженнями на транспортування нафтопродуктів.

Додатково, міжнародні експерти також робили невтішні прогнози щодо фінансового стану Росії. Фахівці дійшли висновку, що країні-агресору загрожує різке зростання дефіциту бюджету, що є прямим наслідком тривалої агресивної війни та міжнародних санкцій. Всі ці фактори у сукупності створюють надзвичайно складну економічну ситуацію, яка погіршується з кожним місяцем. Це свідчить про те, що Кремль опинився у пастці власних рішень та зовнішніх обставин, які підривають його економічну стабільність.

Ці системні проблеми в енергетичному секторі Росії не лише впливають на внутрішній ринок пального, але й мають ширші геополітичні наслідки. Обмеження експорту бензину може спричинити зростання цін на світових ринках, що позначиться на багатьох країнах. Таким чином, дії Москви, спрямовані на стабілізацію власної економіки, можуть створити нові виклики для глобальної енергетичної безпеки та посилити економічну нестабільність у світі. Це підкреслює взаємозалежність світової економіки та енергетичного ринку, де проблеми одного гравця можуть швидко поширюватися на інших.