Аналітичні звіти вказують на значне розширення виробничих потужностей на Казанському авіаційному заводі, ключовому підприємстві російського авіабудування. За даними, заснованими на супутникових знімках, у період з середини 2024 до травня 2025 року було збудовано або розширено щонайменше п’ять нових будівель загальною площею близько 19 тисяч квадратних метрів. Це свідчить про інтенсивні зусилля країни-агресора з нарощування військово-промислового потенціалу.

Завод, що є частиною стратегічного оборонно-промислового комплексу, спеціалізується на створенні та модернізації літаків Туполєва, зокрема стратегічних бомбардувальників Ту-160М, оновлених Ту-160М2, а також Ту-22М3, які є важливими елементами військової авіації. Окрім того, підприємство залучене до виробництва вертольотів. Офіційні заяви Москви свідчать про наміри продовжити цю експансію до кінця 2026 року, що має на меті значно збільшити обсяги авіаційного виробництва на цьому об’єкті.

Попри заявлені масштаби розширення, експертні дані показують, що Казанський авіаційний завод стикається з серйозними викликами у виконанні своїх амбітних планів. Ще в січні 2025 року російські джерела повідомляли про завершення будівництва нового цеху та заявляли про модернізацію технологій виробництва та придбання нового обладнання. Були анонсовані вражаючі показники: планувалося виготовити чотири літаки Ту-214 до 2025 року, сім до 2026 року, 17 до 2027 року та 28 до 2028 року.

Однак, аналіз поточного стану справ вказує на суттєві труднощі. За даними експертів, завод ледь справляється з програмою модернізації та початковими планами з виробництва літаків. Основними причинами цього є міжнародні санкції проти Росії, які обмежують доступ до сучасних технологій та компонентів, а також тривалий дефіцит робочої сили у країні. Наприклад, у 2024 році підприємству вдалося поставити лише по два літаки моделей Ту-160М2 і Ту-160М, що значно менше від очікуваних темпів.

Ці фактори, включаючи обмеження постачань деталей та нестачу кваліфікованих кадрів, ймовірно, і надалі стримуватимуть темпи модернізації виробництва та загальне авіабудування. Навіть попри активне фізичне розширення виробничих потужностей, подолати структурні проблеми, спричинені санкційним тиском та внутрішніми економічними викликами, виявилося значно складніше. Це ставить під сумнів здатність РФ реалізувати заявлені плани щодо значного нарощування авіаційного парку та посилення свого оборонного потенціалу в найближчі роки. Ситуація на Казанському заводі є яскравим індикатором впливу зовнішніх обмежень на ключові сектори російської промисловості, демонструючи їхню залежність від імпортних компонентів та кваліфікованих фахівців.

В цілому, попри всі зусилля щодо розширення та оновлення виробництва, реальні показники авіаційного виробництва на цьому об’єкті демонструють значні відставання. Це підкреслює ефективність міжнародних обмежувальних заходів проти агресора та викриває слабкі місця її військово-промислового комплексу, зокрема у сфері російського авіабудування, що є критично важливим для військового потенціалу країни. Проблеми з кадровим забезпеченням та доступністю компонентів залишаються ключовими перешкодами, які ускладнюють повне відновлення та розширення авіаційної промисловості РФ, що має прямі наслідки для її агресивної політики.