Призначення Кравченка

Новина доповнюється…

Зазначимо, що 16 червня президент України Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради подання щодо призначення Руслана Кравченка на посаду Генерального прокурора. Призначення Кравченка стало важливим кадровим рішенням у системі органів прокуратури.

Що відомо про нового генпрокурора України

Руслан Кравченко народився у 1990 році на Луганщині. Як зазначав нардеп Железняк, Кравченко є наймолодшим генпрокурором в історії України. Його досвід та професійні якості викликають значний інтерес у суспільстві.

Згідно з відкритих джерел, Руслан Кравченко закінчив Київський військовий ліцей імені Івана Богуна, а у 2012-му – юридичну академію Ярослава Мудрого за спеціальністю “правознавство”, отримав звання “лейтенант юстиції”. Одружений. Освіта Руслана Кравченка є міцною базою для його професійної діяльності.

Брав участь в АТО при виконанні службових обов’язків на посаді прокурора 33-ї військової прокуратури Південного регіону України (м. Дебальцеве, м. Бахмут). Має статус учасника бойових дій, у 2020 році був звільнений з військової служби у запас. Участь в АТО підкреслює його патріотизм та відданість службі.

З 2015 року по 2019 рік працював у Головній військовій прокуратурі Генеральної прокуратури України. А згодом рік пропрацював заступником військового прокурора Центрального регіону України. Робота в прокуратурі дала йому цінний досвід у сфері військової юстиції.

Руслан Кравченко також працював на посаді начальника управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях про злочини у сфері оборонно-промислового комплексу Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Офісу генпрокурора. Ця посада дозволила йому зосередитися на боротьбі зі злочинами у важливій сфері.

У 2021 році очолив Бучанську окружну прокуратуру Київської області. На цій посаді пробув до 2023 року, в якому вже брав учать в конкурсі на посаду голови Національного антикорупційного бюро України (НАБУ). Кравченко проявив себе як ефективний керівник на місцевому рівні.

У квітні 2023 року указом президента був призначений на посаду голови Київської ОВА. Цю посаду він займав до 30 грудня 2024-го. Після чого його призначили головою Державної податкової служби. Робота на посаді голови КОВА підкреслила його організаційні здібності.

Звільнення Костіна з генпрокуратури та скандали з МСЕК

Посада генерального прокурора України була вакантною ще з жовтня 2024 року. До цього часу виконуючим обов’язки генпрокурора був Олексій Хоменко.

Нагадаємо, що колишній генпрокурор Андрій Костін пішов з посади після повідомлень про зловживання в роботі медико-соціальних експертних комісій, зокрема, отримання прокурорами інвалідності. Звільнення Костіна було пов’язане зі скандалами навколо МСЕК.

З’ясувалося, що медико-соціальні експертні комісії надали інвалідність десяткам прокурорів. У жовтні минулого року стало відомо, що десятки прокурорів (переважно в Хмельницькій області) незаконно оформили інвалідність через махінації в медико-соціальних комісіях (МСЕК).

Найгучнішою в цих скандалах стала справа Тетяни Крупи –
колишньої начальниці Хмельницького обласного центру медико-соціальної експертизи. Лише під час обшуків у неї та сина знайшли майже 6 млн доларів, а також незадекларовані активи та мільйони на закордонних рахунках. Зараз вона перебуває під вартою. Справа Крупи стала символом корупції в системі МСЕК.

Тодішній генеральний прокурор Костін призначив службове розслідування. Незабаром після цього керівника Хмельницької обласної прокуратури Олексія Олійника звільнили за власним бажанням. Згодом, наприкінці жовтня 2024 року, було звільнено і самого Костіна. Зараз він працює послом у Нідерландах.

При цьому президент України Володимир Зеленський затвердив низку рішень РНБО. Він розпорядився не просто ліквідувати МСЕК до кінця 2024 року, а й оцифрувати всі етапи встановлення інвалідності. Реформа МСЕК стала важливою частиною боротьби з корупцією.

Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.