Рушник надії: Теофіпольщина долучилася до всеукраїнської акції на честь зниклих безвісти та полонених

1 жовтня, у День Захисників і Захисниць України та свято Покрови Пресвятої Богородиці, у Києві в Патріаршому соборі Воскресіння Христового відбувся заключний етап всеукраїнської акції «Рушник надії».

Протягом кількох місяців матері, дружини та сестри військовополонених і зниклих безвісти воїнів вишивали рушники — нитка за ниткою, слово за словом, вплітаючи у візерунки свої молитви, біль і віру в повернення рідних додому.

До акції долучилася і Теофіпольська громада. Ініціювали її працівники Центру дитячої творчості та фахівці із супроводу ветеранів.

Для наших жінок це було не просто вишивання, а спосіб говорити про найдорожче — про синів, чоловіків і братів, які нині у ворожому полоні або чия доля досі невідома.

Загалом у Києві презентували рушники 43 громад. І кожен з них — унікальний. У їхніх орнаментах — біль і любов, віра й відчай, сила і незламність. Це не просто вишивка. Це — крик душі, який об’єднав всю Україну.

«Рушник надії» став символом молитви, символом єднання, символом боротьби за кожного, хто нині у полоні чи зник безвісти. І водночас — знаком шани до тих, хто вже ніколи не повернеться.

Нехай Покрова і Господь бережуть наших захисників. Нехай молитви матерів, дружин і дітей стануть щитом для тих, хто ще у неволі.

А «Рушник надії» — нагадуванням усім: ми чекаємо кожного. Ми боремося за кожного. Ми віримо.

« повернутися