Рідна природа… Мабуть, немає на світі іншої теми, що так хвилювала б людські душі. Людина-дитя природи. Людина просто не може жити без того, щоб поруч не цвіли квіти, не шуміла калина чи верба, не плодоносила яблуня чи груша…
Навесні прокидається природа після зимової сплячки. Про цю чарівну пору року можна розповідати багато, але краще це зробити мовою поезії, яка спроможна подарувати відчуття гармонії та прищепити увагу до краси навколо.
У сільській бібліотеці до вашої уваги проведено поетичний струмок «Як паросток Землі цієї» по віршах українських поетів, які змусять вас побачити красу весняної природи та подарують відчуття гармонії зі світом.