Україна продовжує вшановувати своїх найвідданіших синів і дочок, які віддали життя за її суверенітет та незалежність. Нещодавно, на Чернігівщині, відбулася зворушлива церемонія вручення державних нагород родинам полеглих захисників з Городнянської громади. Ця подія стала ще одним нагадуванням про неоціненний внесок кожного воїна у боротьбу за свободу та світле майбутнє нашої країни. Сім’ї героїв отримали заслужені Ордени «За мужність» (посмертно), якими були відзначені їхні рідні згідно з Указами Президента України. Це визнання є свідченням глибокої поваги та вдячності нації за особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті Батьківщини, а також за непохитну вірність військовій присязі. 📜

Під час зустрічі у Чернігівській обласній державній адміністрації, яка відбулася 2 липня, очільники регіону та представники силових структур передали шістдесят сім державних нагород рідним полеглих оборонців з усієї Чернігівщини. Серед них були і п’ятеро воїнів з Городнянщини, чиї імена навічно вписані в історію України. В’ячеслав Чаус, начальник ОВА, підкреслив: «У залі ті, хто втратили на цій війні своїх найрідніших. Завжди важко дивитися в їхні очі – там дуже багато болю. Ми памʼятаємо. Шануємо памʼять про тих, хто віддав життя в боротьбі за свою країну». Ці слова глибоко резонували в серцях присутніх, нагадуючи про ціну перемоги та важливість збереження пам’яті про кожного героя.

Ордени «За мужність» були вручені родинам таких воїнів Городнянської громади:
🔹 Указ № 29/2025 від 14 січня 2025 року
▪️ солдата Намися Данила Ігоровича
▪️ солдата Школьного Олексія Васильовича
— нагороджено орденами «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно);
🔹 Указ № 60/2025 від 29 січня 2025 року
▪️ головного сержанта Жадченка Андрія Миколайовича
— нагороджено орденом «За мужність» ІІ ступеня (посмертно);
🔹 Указ № 160/2025 від 13 березня 2025 року
▪️ солдата Дрига Любомира Васильовича
— нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно);
🔹 Указ № 203/2025 від 31 березня 2025 року
▪️ штаб-сержанта Ковальського Олександра Сергійовича
— нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

Кожен із цих героїв України має свою історію, але всіх їх об’єднує жертовність та безмежна любов до Вітчизни.
______________________________________________

🕯️🇺🇦 Старший солдат Данило Намись, народжений 4 серпня 2004 року в Городні, був яскравим прикладом молодого українця, який прагнув жити повноцінним життям. Після закінчення Городнянського ліцею №1 та Чернігівського професійного ліцею залізничного транспорту, він активно займався футболом та волейболом. У квітні 2023 року Данило вирішив долучитися до лав Збройних Сил України, відчуваючи свій обов’язок перед країною. Його життя трагічно обірвалося 7 вересня 2023 року під час виконання бойового завдання на Донецькому напрямку.
______________________________________________

🕯 Солдат Олексій Школьний, що народився 21 грудня 1980 року в Городні, провів свої шкільні роки у рідному місті. Працював у лісових господарствах Київщини, зокрема в Обухівському лісництві. У січні 2023 року Олексій був мобілізований до ЗСУ. Він загинув 15 лютого 2024 року на Донецькому напрямку, захищаючи кожен клаптик української землі.
______________________________________________

🕯🇺🇦 Головний сержант Андрій Жадченко, що народився 22 вересня 1971 року в Городні, був людиною з багатогранним та насиченим життям. Закінчивши Городнянську ЗОШ №1 та музичну школу, він продовжив навчання у Чернігівському педагогічному університеті. Тривалий час працював вчителем фізичного виховання, був кандидатом у майстри спорту з вільної боротьби. Андрій Миколайович також обіймав посаду заступника голови Городнянської РДА, займався юридичною практикою як приватний підприємець, очолював ГО «Городнянська люстраційна комісія» та був депутатом Городнянської районної ради. Його патріотизм проявився ще у 2015 році під час участі в АТО, а у 2022 році він знову став на захист України. Трагічно загинув 3 січня 2024 року на Донецькому напрямку внаслідок мінометного обстрілу. Його мужність раніше була відзначена Орденом «За мужність» III ступеня, медаллю «Учасник АТО» та нагрудним знаком «За особисту хоробрість».
______________________________________________

🕯🇺🇦 Солдат Любомир Дриг, родом з Ужгорода (нар. 14 лютого 1983 року), знайшов свій дім на Городнянщині, у селі Дроздовиця, де працював зварювальником. З перших днів повномасштабного вторгнення Любомир активно займався волонтерством, допомагаючи тим, хто цього потребував. Коли настав час безпосередньо захищати Батьківщину, він без вагань став на передову. Життя цього відважного воїна обірвалось 28 грудня 2024 року на Донецькому напрямку.
______________________________________________

🕯🇺🇦 Штаб-сержант Олександр Ковальський, народжений 27 липня 1984 року в Городні, мав значний військовий досвід. Після закінчення школи у 2001 році, він проходив службу у Збройних Силах України з 2002 по 2006 рік. У перервах між службою працював охоронцем та експедитором. З початком АТО у червні 2014 року Олександр був мобілізований, а з травня 2016 року проходив військову службу за контрактом. У січні 2020 року йому було присвоєне військове звання прапорщик. 3 жовтня 2022 року Олександр загинув на Харківському напрямку під час виконання бойового завдання. Його самовіддана служба була відзначена численними нагородами, включаючи нагрудні знаки «За Зразкову Службу», «Сухопутні Війська України», а також медалі «Операція Об’єднаних Сил. За Звитягу та Вірність» та «За участь в антитерористичній операції».

🕯 🇺🇦 Ці полеглi захисники — Данило Намись, Олексій Школьний, Андрій Жадченко, Любомир Дриг та Олександр Ковальський — віддали найцінніше, що мали, заради миру та свободи України. Їхній подвиг є вічним прикладом мужності та самопожертви. Ми завжди будемо пам’ятати їхні імена та подвиги, адже пам’ять воїнів, які захищали нашу Батьківщину, є священною для кожного українця.