Родина та близькі загиблого воїна, уродженця Ставища Олексія Липового, звертаються до української громадськості з проханням підтримати важливу ініціативу – петицію про присвоєння йому найвищого державного звання Герой України (посмертно). Цей заклик є вшануванням пам’яті про незламний дух та відданість Батьківщині справжнього захисника, який віддав своє життя за мирне майбутнє України. Підтримка цієї петиції – це не лише данина поваги Олексію Липовому, але й визнання внеску всіх українських воїнів, що стали на захист нашої свободи. Кожен підпис має значення, адже він наближає момент, коли пам’ять про Олексія буде увічнена на державному рівні.Шлях до підтримки петиції максимально спрощений, щоб кожен охочий міг долучитися до цієї важливої справи:1.Натисніть кнопку “АВТОРИЗУВАТИСЯ”.2.Оберіть опцію “BANK ID”.3.Увійдіть через свій банківський додаток.4.Підтвердіть операцію та поверніться на сайт петиції.5.Натисніть кнопку “ПІДПИСАТИ”.Посилання на петицію: https://petition.president.gov.ua/petition/248378Олексій Липовий народився 28 вересня 1983 року у селищі Ставище на Київщині, де і пройшли його шкільні роки у Ставищенському ліцеї №1. З юних літ він вирізнявся надзвичайною щирістю, спокоєм, доброзичливістю та добротою. Усі, хто знав Олексія, згадують його як надійну, справедливу, щиру та працьовиту людину з “золотими руками” та “золотим серцем”. Його готовність прийти на допомогу, підтримати добрим словом була справжньою опорою для багатьох. Ці якості він проніс крізь усе життя, ставши прикладом гідності та людяності.Після завершення строкової військової служби Олексій Липовий обрав професію зварювальника, працюючи на різних підприємствах у Ставищі, Києві та Вишневому. Його професійні навички та відповідальний підхід до роботи завжди цінувалися. Він був майстром своєї справи, і його допомога була цінною для колег та друзів. Життя Олексія до повномасштабного вторгнення було прикладом мирної праці та відданості своїй громаді.Коли Батьківщина опинилася у небезпеці, Олексій Липовий не зміг залишитися осторонь. 15 травня 2023 року він був призваний на військову службу, ставши на захист України. Це рішення було свідомим кроком справжнього патріота, який розумів відповідальність перед своїм народом та державою. Його шлях у війську розпочався як зв’язківець у 169 навчальному центрі ім. Князя Ярослава Мудрого, відомому як навчальний центр “Десна” (в/ч А0665). Протягом півтора року служби він з честю виконував свій військовий обов’язок, опановуючи військову справу та демонструючи високий рівень підготовки.У жовтні 2024 року Олексія було переведено до 61 окремої степової бригади (в/ч А0362), де він продовжив мужньо нести військову службу. Більше ніж півтора року він провів на передовій, демонструючи незламну волю та героїзм, гідно виконуючи військову присягу до останнього подиху. Його відданість і жертовність стали прикладом для побратимів.Життя Олексія Липового трагічно обірвалося 23 січня 2025 року під час виконання бойового завдання із захисту України. Він загинув у районі населеного пункту Бондарівка Суджанського району Курської області російської федерації. Його смерть – це непоправна втрата для родини, друзів, побратимів та всієї України. Пам’ять про Олексія, який свідомо обрав шлях захисника і віддав найцінніше – своє життя – заради свободи та незалежності нашої країни, має бути увічнена. Підтримка петиції на присвоєння звання Герой України посмертно є найменшим, що ми можемо зробити для вшанування його пам’яті та подяки за його неоціненний внесок у нашу спільну перемогу. Долучайтеся до цієї ініціативи, щоб ім’я Олексія Липового стало символом героїзму та нескореності українського народу.