РІК ВТРАТИ…

✅Сьогодні, 21 жовтня, ми схиляємо голови в глибокій скорботі, згадуючи нашого Героя – Андрія ЗАХАРЧЕНКО. Він віддав найцінніше – власне життя, захищаючи незалежність та мир в Україні. Ця непоправна втрата нагадує нам про високу ціну свободи.

📌ЗАХАРЧЕНКО Андрій Іванович народився 2 лютого 1974 року в селі Лисогірка. Його батьки працювали колгоспниками: батько був трактористом, а мати – дояркою. Андрій мав сестру Валентину. З 1981 по 1989 рік він навчався в Лисогірській школі, а згодом здобув спеціальність тракториста в Голосківському СПТУ.

Після строкової служби, яку він проходив з 1992 року, Андрій знайшов своє покликання у захисті Батьківщини. З 1994 року він працював робітником у військовій частині в селі Шпиченці, а пізніше – на Меджибізькому плодоконсервному заводі. Деякий час він працював на ТОВ «Ольгерд» у Головчинцях, а з вересня 2011 року – у ФГ «Бастіон». У 2002 році Андрій одружився з Євгенією, а у 2003 році народилася їхня старша донька Тетяна. У 2007 році сім’я поповнилася ще однією донькою – Дарією.

У червні 2024 року Андрій був мобілізований. Він служив стрільцем-санітаром 1 взводу 9 роти 3 механізованого батальйону, гідно виконуючи свій обов’язок. На жаль, 21 жовтня 2024 року, під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Новоданилівка Запорізької області, Андрій загинув.

🕯️Пам’ять про Андрія ЗАХАРЧУКА – справжнього Героя, відданого сина своєї землі, люблячого чоловіка, батька та друга – житиме вічно. Він пожертвував своїм життям заради свободи та незалежності України, залишивши по собі яскравий слід у наших серцях. Його приклад відваги, патріотизму та самовідданості назавжди залишиться в нашій пам’яті. Його ім’я стане символом незламності та мужності українського народу.

🕯Вічна пам’ять і шана Герою…