Рік пам’яті: Роман Вічев – Герой, чий подвиг назавжди в наших серцях

Минає рік із того трагічного дня, 24 лютого 2025 року, коли поблизу населеного пункту Нікольське обірвалося життя нашого земляка – Вічева Романа Ералійовича, 1995 року народження. Ця дата навічно закарбувалася в історії нашої громади як день втрати справжнього патріота та мужнього воїна.

Роман Вічев був не просто відважним захисником України, а й надзвичайно щирою, відкритою та доброзичливою людиною. Він виріс серед нас, залишивши по собі світлий слід у серцях багатьох, хто мав честь його знати. Його життєва історія – це приклад відданості, жертовності та безмежної любові до своєї Батьківщини.

Військовий шлях Романа розпочався у 2016 році, коли він проходив службу за контрактом у зоні АТО до 2019 року. Його рішучість та досвід стали у нагоді й у вересні 2022 року, коли він був знову призваний на військову службу. Роман обіймав посаду молодшого сержанта, командира міномета 3-го відділення 2-го мінометного взводу 1-ї мінометної батареї 1-го механізованого батальйону. Побратими знали його за бойовим побратимством та позивним «Грім». Це ім’я стало символом його рішучості, сміливості та непохитної відданості справі захисту України. За виняткову відвагу та мужність, проявлені в бою, він був нагороджений відзнакою «За хоробрість у бою», що стало свідченням його героїзму.

24 лютого 2025 року, під час виконання чергового бойового завдання, Роман Вічев віддав своє найцінніше – життя – за свободу та незалежність України. Його втрата стала невимовною трагедією не лише для родини, а й для всієї громади. Роман був взірцем честі, гідності та непохитної військової присяги. Його ім’я назавжди вписане золотими літерами в історію боротьби за українську землю.

Найбільший біль цієї невимовної втрати відчувають його рідні: дружина, п’ятирічний син, мати, батько та троє братів. Разом із ними оплакує свого Героя вся громада, усвідомлюючи, що ми втратили людину, яка поклала своє життя заради нашого мирного майбутнього. Його жертовність є найвищим проявом любові до України.

Особливо зворушливим є те, що службу Роман проходив разом із своїм вірним псом Кексом. Цей чотирилапий друг, улюбленець сина Романа, став для воїна символом дому, тепла та надії на щасливе повернення. Кекс, як і пам’ять про Романа, залишається частиною його історії.

Світла та вічна пам’ять про Романа Вічева житиме в наших серцях завжди. Ми ніколи не забудемо його мужність, доброту, щиру любов до людей та безмежну відданість Україні. Герої не вмирають – вони навіки залишаються в нашій пам’яті, в наших молитвах та в самій історії України. Його подвиг надихає наступні покоління захисників.