Рік гіркої розлуки, вічного жалю і світлої пам’яті… Минає перша річниця з дня загибелі незламного захисника України, відважного та мужнього Володимира ШВЕЦЯ. Його життя, обірване на полі бою, стало прикладом самопожертви заради мирного майбутнього. Володимир Петрович народився 22 січня 1973 року в місті Біла Церква, що на Київщині. Він також періодично проживав у селі Озерна, де, ймовірно, мав теплі спогади та зв’язки.

Його шлях до захисту Батьківщини пролягав через різні етапи життя. Володимир здобував освіту у Білій Церкві, навчаючись у ЗОШ №13. Його трудовий шлях був різноманітним: він працював на взуттєвій фабриці, на заводі «Сільмаш» ім. 1 Травня, на шинному заводі, а також у ЗОШ №3 та онкологічному диспансері. Кожен з цих досвідів формував його як особистість, але найвищим покликанням стало служіння Україні.

У липні 2024 року, коли країна потребувала сильних рук, Володимир Петрович був призваний на строкову службу до лав Збройних Сил України. Він служив у військовій частині А2167, де обіймав посаду стрільця, маючи військове звання «солдат». Це був його останній, але найважливіший обов’язок – захищати свою землю від ворога. На жаль, 12 вересня 2024 року, поблизу населеного пункту Вугледар Волноваського району Донецької області, життя Героя обірвалося. Він загинув, захищаючи територіальну цілісність України та мирне життя кожного з нас.

🕯Вічна пам’ять і слава українському воїну, який віддав найцінніше заради захисту Батьківщини та кожного з нас. Низький уклін рідним та близьким Героя за виховання такого сина. Його подвиг назавжди залишиться в наших серцях. 🇺🇦

Приєднуйтесь до нашої спільноти новин, щоб бути в курсі подій: https://t.me/malvilotg