Рік світлої пам’яті. Рана, яка болить і болітиме вічно. Час не лікар і не рятівник. Людина просто звикає жити з болем, який на цілий вік. 20.10.2024 року в шпиталі від важких вогнево-осколкових поранень, отриманих на Харківщині, помер житель с. Іванчі Кислянка Іван Володимирович, 26.02.1976 року народження. Командир 3 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу І стрілецької роти ВЧ А7065, сержант, був призваний на військову службу 25 лютого 2022 року. Нехай спомин про подвиг нашого Героя живе в серцях нинішнього і наступних поколінь. Честь і вічна слава Захиснику.

Пам’ятаємо кожного, хто віддав своє життя за волю та незалежність України. Іван Володимирович Кислянка, син своєї землі, назавжди залишиться в нашій пам’яті як символ мужності та самопожертви. Його шлях захисника розпочався 25 лютого 2022 року, коли він, сержант, командир 3 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 1 стрілецької роти ВЧ А7065, став на захист Батьківщини. Важкі поранення, отримані в боях на Харківщині, стали останніми для Героя. 20 жовтня 2024 року, в шпиталі, його серце перестало битися. Але пам’ять про його подвиг, про його нескорений дух, житиме вічно. Ми схиляємо голови перед ціною, яку заплатив Іван Кислянка, і перед його родиною, яка переживає невимовне горе. Вічна слава та вічна пам’ять Герою! Його жертва не буде забута. Кожне життя, віддане за Україну, є нагадуванням про важливість боротьби за свободу та мир. Ми зобов’язані пам’ятати таких, як Іван Володимирович Кислянка, щоб майбутні покоління знали про героїзм українського народу.