Рік тому, відзначали трагічну річницю загибелі мужнього воїна, мешканця села Саранчуки, Віктора Пасічника. Він віддав своє життя за Україну 9 вересня 2024 року, героїчно захищаючи її від російських окупантів у Серебрянському лісі, на кордоні Донецької та Луганської областей. Його історія – це приклад незламності та патріотизму.

Віктор Пасічник був зовсім юним, коли у 2014 році, у віці 21 року, вперше взяв до рук зброю. Він відважно воював у зоні АТО до 2016 року, демонструючи виняткову сміливість. Після служби, працював за кордоном, але з початком повномасштабного вторгнення, без вагань став на захист Батьківщини. Він приєднався до лав 67-ї окремої механізованої бригади Добровольчого українського корпусу “Правий сектор”, де продовжував боротися за свободу рідної землі.

Його бойовий шлях пролягав через найгарячіші точки протистояння. Віктор мужньо захищав українську землю під час запеклих боїв біля Савур-Могили на Донеччині, відстоював наші позиції в населених пунктах Карлівка, Піски, Тоненьке, Водяне. Він брав участь у звільненні територій, зокрема, Станиці Луганської, а також сприяв визволенню Київщини, Чернігівщини та Харківщини, що стало важливим внеском у боротьбу за незалежність України.

За виняткову мужність та героїзм, проявлені під час захисту держави, Віктора Пасічника було відзначено державними нагородами. Указом Президента України від 14.03.2023 року його нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Пізніше, указом Президента України від 30.06.2025 року, його було вшановано орденом «За мужність» ІІ ступеня, посмертно. Окрім цього, у 2025 році Віктор Пасічник отримав почесне звання «Лицарський хрест Української добровольчої армії» (посмертно), що підкреслює його неоціненний внесок у боротьбу.

Йому назавжди залишиться 31 рік. Його загибель – це глибокий біль для всіх нас, спільна втрата та нестерпне горе. Ми пам’ятаємо кожного, хто віддав життя за нашу свободу. Герої не вмирають, вони лише переходять у вічність, щоб з Небес продовжувати захищати нас. Вічна пам’ять, вічна слава Герою України! Пам’ятаємо…