10 жовтня 2025 року – день глибокої скорботи для нашої громади. Сьогодні ми прощаємося з молодшим сержантом Митряком Вадимом Васильовичем, 1983 року народження. Його життя обірвалося 13 червня 2024 року під час виконання бойового завдання біля села Нововодяне на Луганщині. Вадим до останнього подиху захищав рідну землю від російських окупантів, віддавши своє життя за нашу свободу.

Народившись у місті Хотин, Вадим пройшов шлях від шкільних років до здобуття професії тракториста-машиніста. У 2008 році він разом із родиною обрав для життя село Залісці, де збудував свій дім і пустив коріння. Його працьовитість та відповідальність були прикладом для оточуючих. Вадим ніколи не уникав роботи, виконуючи будь-яке завдання сумлінно і з повною віддачею. Він працював різноробочим, а останні п’ять років свого життя присвятив роботі у КП «Благоустрій Дунаєвеччини». Саме звідти, з рідної громади, він був мобілізований для захисту України, ставши на захист кожного з нас.

Його загибель – це невимовний біль для родини та невиправна втрата для всієї громади. Ми розділяємо горе матері, сестри, доньки, усіх рідних та близьких нашого Героя. Пам’ять про Митряка Вадима Васильовича назавжди залишиться в наших серцях.

Прощання з Захисником України відбулося з військовими почестями у селі Залісці. Жителі громади, побратими, друзі та односельці прийшли віддати останню шану його мужності, відвазі та безмежній любові до Батьківщини. Ми схиляємо голови перед світлою пам’яттю воїна, який виконав свій обов’язок до кінця. Нехай душа загиблого Героя знайде вічний спокій. Слава українському Воїну! Вічна пам’ять!