РІЧНИЦЯ ЗАГИБЕЛІ ЗАХИСНИКА ВЛАДИСЛАВА КВАКУША

Життя Владислава Квакуша – це зворушлива історія любові до рідної землі, незламної мужності та самопожертви. Народжений 6 лютого 1999 року у мальовничому селі Вишеньки, він зростав щирим, добрим і життєрадісним хлопцем. З дитинства Владислав захоплювався футболом, і саме за цю пристрасть до гри він отримав свій позивний «Піля».

Після проходження строкової служби, з перших днів повномасштабного вторгнення Владислав без жодних вагань став на захист рідної землі. Спочатку він приєднався до Добровольчого формування Золочівської територіальної громади, а згодом став повноцінним воїном Збройних Сил України. Його шлях проліг через найгарячіші ділянки фронту, де він брав участь у запеклих боях на Донеччині. Відвага, стійкість та самовідданість Владислава здобули глибоку повагу і любов його побратимів.

За проявлену мужність і героїзм Владислав Квакуш був нагороджений медаллю «За звитягу» та відзнакою «Ветеран війни». На жаль, 26 жовтня 2024 року, виконуючи бойове завдання у складі полку «АЗОВ» на Бахмутському напрямку, Владислав героїчно загинув. Йому було лише 25 років. Ця втрата стала невимовною для всіх, хто його знав.

Указом Президента України Владислав Костянтинович Квакуш посмертно нагороджений високою державною відзнакою – орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Це визнання його виняткового внеску у захист свободи та незалежності України.

Сьогодні ми схиляємо голови у глибокій скорботі та безмежній вдячності. Владислав віддав найдорожче – своє життя, щоб ми могли жити, щоб Україна залишалася вільною. Його ім’я назавжди вписане у книгу пам’яті нашої громади, як символ незламності та патріотизму. Світла пам’ять, вічна шана і слава воїну-герою!