Рік тому, 19 серпня 2024 року, Україна втратила ще одного відважного захисника, молодшого сержанта Олега Івановича Борща, який відійшов у вічність в лікарні внаслідок тяжких поранень, отриманих під час запеклих боїв на Бахмутському напрямку. Ця сумна річниця нагадує нам про високу ціну, яку платить наша держава за мир та свободу.

Олег Іванович Борщ народився 16 березня 1979 року в місті Сміла. Отримавши середню освіту у ЗОШ №4, він продовжив навчання в Смілянському технікумі харчових технологій, здобуваючи професійні навички. Проте, покликання захищати Батьківщину виявилося сильнішим за цивільні амбіції. Олег був не просто воїном, а й надзвичайно позитивною, доброзичливою людиною, завжди готовою прийти на допомогу. Його серце було сповнене любові до своєї родини: він був люблячим батьком трьох дітей, турботливим братом, чуйним сином і надійним другом. У колі друзів Олег завжди був душею компанії, даруючи позитив і натхнення.

Не чекаючи, доки ворог стукне у двері його дому, Олег Борщ добровільно приєднався до лав Збройних Сил України. Він обрав шлях воїна, бо щиро прагнув бачити Україну вільною та незалежною для майбутніх поколінь. Разом із побратимами, з якими його пов’язала міцна дружба, Олег пройшов крізь численні випробування, мужньо захищаючи кордони нашої Батьківщини. Його відвага та самовідданість стали прикладом для багатьох.

Сьогодні, згадуючи Олега Івановича, ми віддаємо йому шану та вічну пам’ять. Його життя, обірване під час виконання військового обов’язку, назавжди залишиться в наших серцях як символ патріотизму та жертовності. Полеглий герой був похований з усіма військовими почестями на Алеї Слави Загреблянського кладовища.

Вічна пам’ять герою! 🕯🇺🇦