Річниця пам’яті…🕯🇺🇦

Сьогодні минає рік, як до небесного війська приєднався наш відважний захисник, справжній патріот України – наш земляк.

🇺🇦Деркач Денис Миколайович
15.04.1992 – 08.09.2024

🪖Солдат, номер обслуги 1-го протитанкового відділення протитанкового взводу 2-го єгерського батальйону Денис Миколайович ДЕРКАЧ загинув від ворожого снаряду поблизу с.Михайлівка, Покровського району, Донецької області, захищаючи нашу землю.

Денис Деркач народився 15 квітня 1992 року. Його поява на світ була великою радістю для батьків та старшого брата Дмитра. На жаль, життя склалося так, що матері довелося виховувати двох синів самотужки. Вона завжди вірила і сподівалася, що сини стануть її опорою та розрадою у старшому віці. Денис Деркач виріс допитливим і добрим хлопцем, любив життя, природу та тварин. Його дитинство та юність пройшли в місті Сміла.

Після закінчення Смілянської загальноосвітньої школи №1, Денис продовжив навчання у професійно-технічному училищі №5 (нині ДНЗ “Смілянський ЦППРК”), де здобув спеціальність маляра-штукатура, облицювальника. Він мріяв працювати на будівництві багатоповерхівок у рідній Смілі, уявляв, як місто розквітатиме завдяки його праці. Однак, доля внесла свої корективи. Після навчання Денис працював охоронцем на Черкаському хлібокомбінаті. Захоплювався рок-музикою. Денис Деркач був чуйним і щедрим, водночас сором’язливим і тихим. Він не встиг сповна насолодитися життям, створити сім’ю, реалізувати всі свої мрії… Його передчасно забрала проклята війна.

З травня 2024 року Денис був призваний на службу до Збройних Сил України. Рідні з невимовною тривогою проводжали його на війну, чекали кожної звістки. Після інтенсивної військової підготовки, яку проходив на Житомирщині, Денис отримав кваліфікацію бойового санітара. На жаль, війна розпорядилася інакше, і він став бойовим піхотинцем, що свідчить про його незламну мужність.

Товариші по службі згадують Дениса Деркача як відважного, сміливого воїна, щирого та надійного друга. Для його матері навіки зайшло сонце, але в її серці жевріє надія, що, можливо, це була помилка, і її любий син колись повернеться. Щоб просто обійняти її і почути: “Мамо, я тут”. Вдома на Героя чекали батьки та брат.

Вічна пам’ять і слава вірному захиснику України, нашому земляку Денису Деркачу.

🕯Останнім місцем спочинку для Дениса Деркача стала Алея Слави (Загреблянське кладовище).
#ПолегліГероїСміли