Річниця пам’яті Героя України, молодшого сержанта Юрія Бориса.

Сьогодні минає рік, як небо здобуло нового ангела – нашого відважного захисника, патріота України, молодшого сержанта Юрія Володимировича БОРИСА. Його життя обірвалося 3 жовтня 2024 року, але пам’ять про його подвиг житиме вічно.

🇺🇦 Борис Юрій Володимирович
22.06.1992 – 03.10.2024

Юрій Борис загинув 3 жовтня 2024 року під час виконання бойового завдання біля населеного пункту Веселе на Курщині. Майже рік родина сподівалася на його повернення, вважаючи зниклим безвісти. Глибокий біль та невимовне горе принесла звістка, підтверджена ДНК-експертизою, про його загибель. Це невимовна втрата для батьків, рідних та близьких, а також для всієї громади, яка втратила свого Героя.

Юрій Борис народився 22 червня 1992 року у місті Сміла. Здобував освіту в ЗОШ № 10, одинадцять класів закінчив у ЗОШ №16. Кваліфікацію молодшого бакалавра здобув у радіотехнікумі, який нині відомий як Смілянський промислово-економічний коледж ЧДТУ. Мав талант до роботи з деревом, чим і займався, демонструючи майстерність. У навчанні, роботі та житті загалом Юрій був доброю, усміхненою, щирою та доброзичливою людиною, яка легко знаходила спільну мову з оточуючими. Навіть суворі армійські будні не змінили його оптимістичної вдачі. Він мріяв, планував, жив повним життям, незважаючи на складні обставини.

🪖 У війську Юрій Борис обіймав посаду командира відділення – командира машини механізованого взводу. У бойових умовах він проявив незламність духу, відвагу та глибоку відданість побратимам. Юрій був справжнім прикладом воїна, завжди готовим прийти на допомогу, навіть у найкритичніших ситуаціях. Його мужність та самовідданість надихають.

Це надзвичайно велика втрата для батьків, рідних, нашого міста. Мати Юрія, зворушена нестерпним болем, написала такі рядки: “Сказати хочеться багато, але немає в світі таких слів… Кричить душа, палає серце і смуток розум поглинає. Покинув нас ти назавжди, залишив спогади чудові та мрії нездійснені свої…” Ці слова передають глибину горя, яке переживає родина.

Для своєї родини він назавжди залишиться найріднішою людиною, для громади – незламним Героєм, а для України – символом боротьби та самопожертви. У Юрія Бориса залишились батьки, які глибоко сумують за сином. Світла пам’ять і вічна шана Герою, який віддав життя за нашу свободу! 🇺🇦

🕯 Поховали Юрія Бориса 16 вересня 2025 року на кладовищі у с. Плоске.

#ПолегліГероїСміли