Сьогодні, 18 червня 2025 року, Україна схиляє голову в річницю світлої пам’яті нашого земляка, який віддав своє життя за Батьківщину. Олег Миколайович Нагайчук, уродженець села Пилява, що на Хмельниччині, загинув на фронті на Донецькому напрямку, захищаючи Україну від агресора. Цей день є нагадуванням про його надзвичайну мужність та самопожертву, яка назавжди закарбована в історії нашої держави.

Під час повномасштабного вторгнення Олег Нагайчук виявив неперевершену відвагу, мужність та безстрашність, борючись за право кожного українця на вільне спілкування, на спокій та мирне життя. Він ніс військову службу у складі 144 бригади, спочатку виконуючи завдання у Чернігівській області. Його шлях відданості Україні є прикладом для наслідування, адже він став на захист незалежності задля збереження суверенітету, свободи та ідентичності українського народу.

Життя Олега було наповнене працею та розвитком. Він народився 01 червня 1976 року в мальовничому селі Пилява, Старосинявського району, Хмельницької області. У 1993 році успішно закінчив Пилявську середню школу, яка нині відома як Пилявський ліцей. Його прагнення до знань привело його до Вінницького державного технічного університету, де він обрав інженерно-будівельний факультет, завершивши навчання у 1998 році. Після здобуття вищої освіти, Олег працював прорабом у будівельній фірмі «Діта» у місті Хмельницькому, застосовуючи свої знання та навички. Пізніше обіймав посаду головного інженера у Хмельницькій обласній державній адміністрації, що свідчить про його високу кваліфікацію та відповідальність.

Його професійний досвід також включав роботу на будівництві за кордоном, зокрема в Німеччині. Проте, коли розпочалася повномасштабна війна, Олег без вагань повернувся до України, щоб стати на її захист. Він був одружений і разом з дружиною виховував двох чудових дітей, для яких він став справжнім героєм. 22 жовтня 2023 року Олег Нагайчук був призваний на військову службу по мобілізації Хмельницьким територіальним центром комплектування та соціальної підтримки до лав Збройних Сил України. Служив у 144-ій бригаді, яка 06 червня 2024 року була передислокована в Донецьку область під Покровськ.

18 червня 2024 року, під час виконання бойового завдання із захисту територіальної цілісності Батьківщини, відсічі та стримуванні збройної агресії рф проти України, Олег Нагайчук та його побратими потрапили під обстріл КАБами. З цього дня зв’язок із ними був втрачений, і Олег, разом з іншими бійцями, вважався зниклим безвісті. Ця трагічна подія сталася у населеному пункті Покровськ, Донецької області. Відданий військовій присязі на вірність українському народу, Олег Нагайчук мужньо виконав свій військовий обов’язок у боях за Україну та загинув 18 червня 2024 року на території Донецької області. Вічна пам’ять захиснику України, який віддав найцінніше за свободу своєї землі.

У військового залишилися рідні, які продовжують нести пам’ять про нього: батько Микола Михайлович, мати Марія Іванівна, дружина Інна, син Павло, донька Юлія, а також сестри Ольга та Олеся. Поховано військовослужбовця на Алеї Слави кладовища у мікрорайоні Ракове міста Хмельницького, де кожен може віддати шану його подвигу. У серпні 2024 року, відповідно до рішення 60 чергової сесії 8 скликання Старосинявської селищної ради № 8-60/2024 від 16.08.2024 року «Про присвоєння звання «Почесний громадянин Старосинявської громади», посмертно нагороджено військовослужбовця Олега Нагайчука. Диплом, посвідчення та нагрудний знак були вручені родині Героя, як знак вічної подяки за його неперевершений вклад у боротьбу за незалежність. Герої вічно живуть у наших серцях!