Сьогодні, 08 серпня 2025 року, виповнюється річниця світлої пам’яті, як загинув на фронті у боях за Батьківщину під час проходження військової служби наш земляк із  села Паплинці  Олександр Іванович Антонь.   Втратили воїна-захисника, котрий мужньо боровся на фронті за мирні українські землі.

Олександр Антонь  народився  19 жовтня 1997 року в с.Монастирець, Хустського району, Закарпатської області.  У 2000 році родина переїхала на постійне місце проживання у с.Паплинці.

Із  2003 р. пішов навчатися до Паплинецької ЗОШ І-ІІІ ступенів, закінчив 11 класів навчального закладу. Після закінчення школи  вступив до Старокостянтинівського аграрно-промислового ліцею, отримав спеціальність «Тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва».

Життєві обставини змушували заробляти на життя  нелегкою працею, тому відразу пішов трудитися у ТОВ «ЕлеваторБудІнвест» (с.Адампіль).

Як  розповідала мама військовослужбовця, син самостійно прийняв рішення добровольцем йти на захист країни, адже його брати усі троє військовослужбовці ЗСУ, старший Василь воював, був поранений… Олександр прийняв рішення служити в лавах ЗСУ у березні 2023 року. Виконував бойові завдання на захист цілісності України у м.Краматорськ, Донецької області. Неодружений, проживав з батьками, родиною.

Служив на фронті солдатом військової частини, військовослужбовець мотопіхотного відділення мотопіхотного взводу мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону.  Відданий військовій присязі на вірність українському народу  загинув солдат Олександр АНТОНЬ внаслідок мінометного обстрілу 08 серпня 2024 року поблизу населених пунктів Берестове-Виїмка, Бахмутського району, Донецької області.

10 серпня 2024 року спочатку родина Героя отримала сповіщення, що син зник безвісти. Згодом повідомили офіційно про загибель Олександра на фронті.

Мама розповідає, що завдяки військовому побратиму, який служив із сином, вдалося винести  тіло загиблого із зони обстрілу…

У вересні 2024 року згідно рішення сесії Старосинявської селищної ради родині загиблого вручено нагрудний знак та диплом «Почесного громадянина Старосинявської громади» (посмертно) Олександру Антоню.

У військовослужбовця залишилися: мати Валентина Михайлівна, старший брат  Василь, брат Іван, брат Юрій, сестра Інна, рідні та близькі.

Вічна пам’ять  захиснику  України! Герої вічно живуть у наших серцях!