Річниця трагедії на Каховській ГЕС: гвардійці Одещини – про операцію з порятунку людей на Херсонщині

Військовослужбовці 11 бригади імені Михайла Грушевського Південного оперативно-територіального об’єднання Національної гвардії України у ніч на 7 червня 2023 року відправилися на Херсонщину, де сталася справжня екологічна катастрофа – окупаційні війська підірвали Каховську ГЕС, в результаті чого багато населених пунктів накрило водою. Ми поспілкувалися із двома гвардійцями різних підрозділів та разом пригадали події річної давнини.

Гвардієць на псевдо Кошик 6 червня 2023 року перебував у своєму місці дислокації. Про катастрофу на Херсонщині він дізнався із новин. Доволі швидко було отримано офіційну інформацію від керівництва підрозділу, після чого поступила збиратися для виїзду на місце катастрофи для допомоги в евакуації населення.

«Ми отримали човни, мотори, пальне, провізію та вирушили на Херсонщину, куди дісталися близько опівночі. Рано вранці вже вийшли на воду та почали допомагати людям, проводити евакуацію», – згадує Кошик.

Коли гвардієць прибув на місце, він був шокований від побаченого: вода піднялася більш ніж на три метри, навколо було багато затоплених під самісінький дах будинків. До того ж російські терористи ускладнювали процес евакуації постійними обстрілами.

«Коли ми вирушали на Херсонщину, я навіть не уявляв, наскільки великими є масштаби цієї трагедії, наскільки серйозною була ця катастрофа. Буквально хвилин за п’ятнадцять після того, як ми почали працювати, країна-терорист почала обстрілювати човни з мирним населенням, руйнувати з мінометів звичайні будинки. Втім, попри постійні обстріли, ми продовжували працювати – рятували людей. А ще трапилася страшна ситуація – мешканці одного з будинків відмовилися від евакуації, а наступного ранку, коли ми пропливали повз цю будівлю, побачили, що його було зруйновано ворожим снарядом», – розповідає військовий.

Військові отримували адреси та приблизні місця розташування людей, які зверталися по допомогу, телефонували на гарячу лінію. Першочергово евакуйовували літніх людей, жінок і дітей. На щастя, за п’ять-шість днів вода пішла, ситуація почала поліпшуватися. Відповідні служби та звичайні люди зробили все від себе залежне для поновлення повноцінного життя на Херсонщині.

«До служби у Національній гвардії України я працював у сфері будівництва. Знаю наскільки працелюбний наш народ, що ми стовідсотково все відбудуємо, що все буде добре. Навіть краще, ніж було до того. Вірю у нашу перемогу! Слава Україні!», – каже Кошик.

Гвардієць на псевдо Люций також знаходився у своєму взводі. Про те, що російські терористи підірвали Каховську ГЕС, він дізнався від товариша, а невдовзі від керівництва військовослужбовець дізнався деталі.

«Ми отримали інформацію про катастрофу, яка сталася на Каховській ГЕС, після чого нас запитали про те, хто готовий їхати на Херсонщину допомагати рятувати та евакуйовувати людей. Доволі швидко організувалися та виїхали на місце», – згадує Люций.

Десь через сім годин після отримання інформації, гвардієць із побратимами та посестрами були вже на місці. Про те, що побачили на Херсонщині військовослужбовці-рятувальники, Люций згадує крізь сльози.

«Коли ми прибули на Херсонщину – побачили те, що навіть не могли собі уявити… Коли вперше прибули для виконання задач, були просто шоковані: навколо було дуже-дуже багато води, вона діставала буквально до другого поверху будинків, навколо було багато сміття, багато смердючої води, померлі тварини, багато людей потребували допомоги та евакуації. Стало одразу зрозуміло, що сталася справжня екологічна катастрофа», – каже військовослужбовець 11 бригади ім. М. Грушевського НГУ.

Нацгвардієць вправно керував човном, що значно пришвидшувало справу. А все тому, що до початку повномасштабної війни був тісно пов’язаний із водою. Військовослужбовець захоплювався дайвінгом, а також плавав на риболовецьких судах. Човен, в екіпажі якого перебував Люций, неодноразово потрапляв під обстріли: російські терористи не знаходили нічого кращого, ніж стріляти з мінометів по цивільних, яких евакуйовували.

«Коли ми працювали на вулицях, де знаходились багатоповерхівки, все було спокійно, але коли рятували людей у приватному секторі – росіяни починали обстрілювати наші човни. На щастя, вдавалося швидко реагувати, підпливати ближче до будинків, чекати, після чого продовжували свою роботу. А далі – поверталися, заправлялися, брали воду, їжу та поверталися до людей», – пригадує військовослужбовець НГУ.

Роботу відповідних служб, які приїхали допомагати постраждалим від підриву Каховської ГЕС, ускладнювала не лише висока вода та регулярні обстріли російських нелюдей, а й часті відмови від евакуації. Особливо мова стосувалася людей похилого віку, які не бажали залишати власних домівок. Кожного дня доводилося підвозити їм їжу, воду, заряджені павербанки, аби вони були на зв’язку з рідними та рятувальниками.

Навіть через рік після трагедії гвардієць Люций із болем у серці згадує про ті важкі, жахливі дні.

«Те, що нам довелося побачити, відчути – забути неможливо. Було важко бачити, як недалеко від нас ворожий снаряд забрав життя та здоров’я рятувальників. Але я радий, що зміг допомогти врятувати людей у такий важкий час, що опинився у потрібному місці у потрібний час та використав свій досвід», – каже Люций.

Воїни 11 бригади імені Михайла Грушевського Південного ОТО НГУ з перших днів надавали гуманітарну допомогу, зібрану на Одещині. Мешканці не залишились осторонь трагедії і приносили все найнеобхідніше: воду, продукти, речі першої необхідності, іграшки для дітей, коляски.

Підрив Каховської ГЕС російськими окупантами створив надзвичайну ситуацію для всієї Херсонщини. Розлиті річки, підтоплені населені пункти та зруйновані будинки стали справжньою катастрофою для тисяч людей. Однак, відразу після події спільні зусилля громади, гуманітарних організацій та владних структур спрямувалися на надання необхідної гуманітарної допомоги тим, хто найбільше постраждав.