Олександр Сабодаш: Життєвий шлях Героя з Павлограда

Історія Олександра Сабодаша, уродженця села Вознесенка Запорізької області, народженого 20 січня 1989 року, — це історія відданості, мужності та безмежної любові до своєї родини та України. Його життєвий шлях, сповнений прагнення до знань та праці, завершився героїчною загибеллю на Запорізькому напрямку 7 травня 2024 року.

Здобувши освіту у Гірничому ліцеї міста Тернівка, а згодом закінчивши Павлоградський Гірничий технікум, Олександр прагнув до професійного розвитку. Вищу освіту він здобув у місті Дніпро, демонструючи свою цілеспрямованість.

Трудову кар’єру Олександр Сабодаш розпочав на Павлоградській шахті «УМДР». Останні роки його професійного шляху були пов’язані з шахтою «Західно-Донбаська», де він пройшов шлях від дільничного майстра до керівника ділянки. Його професіоналізм та відповідальність відзначалися колегами.

Проте, найвищою цінністю для Олександра завжди була його родина: батьки, дружина Наталія та двоє чудових дітей — 15-річна донька Вероніка та 7-річний син Давід. Він був люблячим чоловіком і батьком, який завжди знаходив час для своїх близьких. Навіть під час війни, коли їх розділяли сотні кілометрів, Олександр підтримував зв’язок, навчав, слухав та спрямовував дітей на правильний життєвий шлях. Для них він був і залишається справжнім прикладом.

З початком повномасштабного вторгнення, 28 лютого 2022 року, Олександр Сабодаш, не вагаючись, пішов до військкомату. Вже 2 березня 2022 року він був мобілізований до лав ТРО 108 бригади, 103 батальйону мінометної батареї. Спочатку він служив молодшим солдатом, але завдяки своїм лідерським якостям та відвазі, згодом був призначений командиром мінометної батареї, отримавши звання молодшого лейтенанта.

Олександр боронив Україну, спочатку на Донецькому, а потім на Запорізькому напрямку. Саме тут, під час виконання бойового завдання в селі Залізничне, він отримав поранення, несумісні з життям.

На знак визнання його видатних заслуг та мужніх вчинків, Олександра Сабодаша було нагороджено:

1. Медаллю «Ветеран війни – учасник бойових дій».
2. Нагрудним знаком «Золотий хрест» — за проявлену мужність та успішне виконання завдань у бою.
3. Орденом «За заслуги» — за видатні особисті досягнення.

Його коротке, але яскраве життя, обірване 7 травня 2024 року, назавжди залишиться в пам’яті як приклад справжнього патріотизму та самопожертви. Пам’ятаємо!

20.01.1989-07.05.2024

#герої_павлоградці