24 травня 2024 року Самгородоцька громада прощалася з відданим патріотом, відважним воїном, ГЕРОЄМ-ЗАХИСНИКОМ – АНДРІЄМ ЖЕЛЄЗНЯКОМ.

Желєзняк Андрій Анатолійович народився 28 березня 1976 року в дружній родині Ганни Семенівни та Анатолія Федоровича Желєзняків у селі Збараж. Зростав разом з трьома сестрами Ніною, Тетяною та Людмилою, які завжди були йому надійною підтримкою і опорою.

Дитинство та юнацькі роки пройшли у рідному селі, де з 12 років Андрій щоліта працював помічником комбайнера.

Закінчив 9 класів Збаразької школи та вступив до Новогребельського профтехучилища, де здобув професію тракториста. Згодом вивчився ще на «кранівника» у м. Хмільник.

З 1994 по 1996 рік проходив строкову військову службу. Після завершення служби повернувся в рідний Збараж, розпочав трудову діяльність механізатором у фермерському господарстві ВІА «Прогрес».

Згодом одружився з коханою Оленою. Народили та виховали двох прекрасних доньок – Анжелу та Ілону.

Андрій сам зпроектував та власноруч збудував дім, про який мріяв.

Останнім часом Андрій Анатолійович був фермером-одноосібником, працював на рідній землі.

08 березня 2023 року був мобілізований до лав Збройних Сил України, де зі своїми побратимами воювали із ворогом на Миколаївському, Харківському напрямках.

Разом з дружиною за власні кошти придбали автомобіль на потреби ЗСУ.

Сержант, командир відділення розвідки, Желєзняк Андрій Анатолійович, загинув 18 травня 2024 року від отриманих поранень в населеному пункті Кути Другі , Новгород-Сіверського району Чернігівської області.

Війна обірвала все… Забрала сина у матері, чоловіка у дружини, батька у доньок. Знову вирвала серце у села..

Віддати шану мужньому захиснику України прийшли близькі, друзі, знайомі та вдячні земляки. В останню путь Героя провели, встеливши квітами дорогу від будинку в с. Збараж, де проживав Андрій Желєзняк, до Храму Успіння Пресвятої Богородиці с. Збараж, де відбулось заупокійне богослужіння за українським Воїном, яке здійснив священник Православної церкви України протоієрей Роман Масира, та мітинг-реквієм, на якому від усіх громадян висловили щирі співчуття сім’ї, родичам, близьким та друзям з приводу передчасної смерті земляка та Героя – заступник сільського голови – Олександр Марковський та військовий командир нашого Захисника.

Із військовими почестями загиблого воїна поховали у с. Збараж на Алеї Слави. На його честь прозвучав військовий салют, а тіло віддали землі під звуки Державного Гімну України.

Висловлюємо співчуття рідним та близьким! Герої не вмирають, вони назавжди залишаються в наших серцях.

Вічна пам’ять і слава українському воїну, який захищав Батьківщину та кожного з нас! Хай Господь дарує Царство Небесне та вічний спокій його душі!

Герої української землі не вмирають! Вони завжди поруч, допоки ми пам’ятаємо про них.

СЛАВА УКРАЇНІ! ГЕРОЯМ СЛАВА!