Саме сьогодні, 22 квітня, виповнилось би 52 роки Володимиру Котику, але клята війна забрала його життя. Ковельська громада зібралася, щоб вшанувати пам’ять Героя, віддати останню шану патріоту, командиру кулеметного взводу, капітану Володимиру Котику, який загинув, захищаючи Україну. У цій статті ми згадуємо життєвий шлях людини, яка залишила яскравий слід у серцях тих, хто її знав, втіливши в собі найкращі риси справжнього чоловіка: доброту, щирість, справедливість, мужність та відданість своїй країні.

Володимир Котик народився у Ковелі, навчався у ЗОШ №11. Після школи він обрав спеціальність «Промислове та цивільне будівництво», закінчивши Український інститут інженерів водного господарства у Рівному. Отримав звання лейтенанта, закінчивши військову кафедру. Повернувшись у рідне місто, працював на заводі ВАТ «Ковельсільмаш», а з 2008 року присвятив себе роботі в приватних будівельних компаніях Києва.

Починаючи з 2014 року, Володимир присвятив себе військовій справі, ставши прикордонником та служивши на Волині. Володимир активно брав участь у Революції Гідності, а свій перший бойовий досвід здобув під час АТО. Він постійно підвищував свою кваліфікацію. У 2016 році звільнився у запас у званні капітана.

З початком повномасштабного вторгнення, 11 січня 2022 року, Володимир Котик підписав контракт із 100-ю бригадою територіальної оборони. Він знову став на захист України, пройшовши найгарячіші точки, зокрема, Серебрянський ліс на Лиманському напрямку. Останній бій прийняв 18 квітня 2025 року біля Плещіївки на Донеччині, де отримав смертельне поранення внаслідок артилерійського обстрілу.

Міський голова Ігор Чайка під час промови зазначив: «Володимир був будівельником по життю, опорою для родини, чуйним сином, уважним до близьких. Він був сильним командиром і справжнім патріотом України, який віддав найдорожче – життя, захищаючи Батьківщину». Мер висловив співчуття родині загиблого Героя: мамі Ганні Володимирівні, батькові Володимиру Григоровичу, сестрам Наталії та Людмилі.

Ковельчани, знайомі та рідні, висловлювали співчуття та згадували Володимира. Оля Возняк написала: «Вічна пам’ять Вам, хресний. Ви були дуже доброю, щирою, відкритою людиною». Ольга Півницька зазначила: «Вічна пам’ять Герою! Володимир був дуже добрим, щирим, чуйним». Олена Возняк додала: «Україну захищають Герої! Володимир мав чітку позицію і виважену думку! Уклінно дякую за захист! Вічна памʼять і Слава!». Володимир Котик до останнього дня залишався вірним своєму обов’язку, зробивши все можливе для незалежності України.

З днем народження, воїне! Спочивай з миром. Вічна пам’ять і слава! Поховали Володимира Котика на Алеї Героїв міського кладовища.