Самовільне випалювання рослинності або її залишків є серйозним порушенням природоохоронного законодавства і має суттєві екологічні та соціальні наслідки. Практика випалювання стерні, луків, пасовищ та інших природних ділянок завдає шкоди навколишньому середовищу, руйнує екосистеми, знищує біорізноманіття та спричиняє загрозу для здоров’я людей. Випалювання рослинності, навіть на перший погляд незначне, може мати довготривалі негативні наслідки для довкілля. Воно впливає на якість ґрунту, склад повітря та стан водних ресурсів. Крім того, страждають рослини та тварини, адже знищуються їхні домівки та джерела їжі. Екосистеми відновлюються повільно після таких пошкоджень.

   Однією з основних причин самовільного випалювання є прагнення швидко підготувати землю для сільськогосподарських робіт. Однак цей метод має руйнівний ефект, оскільки випалювання знищує родючий шар ґрунту, вбиває корисних організмів, забруднює повітря токсичними викидами та створює ризик виникнення великих пожеж, які можуть охопити великі території. Незважаючи на простоту, випалювання рослинності є короткозорим рішенням. Тривале використання такого методу призводить до деградації ґрунту, зменшення врожайності та втрати економічної вигоди для сільськогосподарських підприємств. Замість цього, існують альтернативні методи, які є більш стійкими та екологічно безпечними.

   Відповідно до статті 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя на землях сільськогосподарського призначення, у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без дотримання порядку, встановленого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, тягнуть за собою накладення штрафу:

• на громадян від ста вісімдесяти до трьохсот шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян
• на посадових осіб – від дев’ятисот до однієї тисячі двохсот шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

   Ті самі дії, вчинені в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, тягнуть за собою накладення штрафу:

• на громадян від трьохсот шістдесяти до семисот двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян
• на посадових осіб – від однієї тисячі двохсот шістдесяти до однієї тисячі восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

   Важливо пам’ятати, що випалювання рослинності не лише порушує закон, але й призводить до непоправної шкоди екології та здоров’ю людей. Випалювання суттєво погіршує якість повітря, збільшує ризик респіраторних захворювань та інших проблем зі здоров’ям. Крім того, воно може призвести до поширення пожеж, які стають загрозою для життя та майна людей. Дотримання законодавства та усвідомлення наслідків випалювання рослинності – ключові фактори для збереження екологічного балансу та захисту здоров’я населення.