Саміт НАТО в Гаазі: чи зможе Альянс уникнути суперечок? Збільшення витрат на оборону до 5% ВВП стає ключовою вимогою, але чи буде цього достатньо? Цьогорічний саміт НАТО, який відбудеться 24-25 червня в Гаазі, обіцяє бути напруженим, адже адміністрація Трампа наполягає на збільшенні оборонних витрат до 5% ВВП. Це питання, а також інші дискусійні теми, можуть викликати серйозні суперечки між США та їхніми союзниками по Альянсу. Володимир Зеленський також візьме участь у саміті, що додає ваги обговоренням.

Згадуючи саміт G7 у Канаді 2018 року, де Дональд Трамп демонстрував свою самовпевненість, стає зрозуміло, що подібні ситуації можуть повторюватися. Тоді Трамп погрожував вивести США з НАТО, якщо союзники не збільшать свої оборонні витрати до 2% ВВП. Зараз вимоги зросли, і це може призвести до ще більшої напруги.

Генсек Альянсу Марк Рютте застерігає, що Росія може бути готовою застосувати військову силу проти НАТО вже через 5 років. Тому, на тлі можливого виходу США з Європи та прагнення Трампа до порозуміння з Путіним, загроза ширшого військового конфлікту стає цілком реальною. Готовність до такого розвитку подій вимагає від членів Альянсу значних фінансових вливань.

Проте, окрім збільшення витрат на оборону, на саміті НАТО в Гаазі будуть обговорюватися й інші важливі теми. Які саме? Читайте далі в матеріалі, щоб бути в курсі головних питань порядку денного.

США змінюють акценти: увага до статті 3

На Брюссельському форумі Німецького Фонду Маршалла посол США при НАТО Метью Вітакер зазначив, що США роблять акцент на статті 3 Північноатлантичного договору, яка стосується індивідуальної та колективної здатності протистояти збройному нападу. Це свідчить про те, що США очікують від союзників більшої відповідальності за власну безпеку.

Хоча участь віцепрезидента США у самітах НАТО не є обов’язковою, можливий приїзд Джей Ді Венса до Гааги викликав би занепокоєння, враховуючи його критичні висловлювання щодо Європи. Зустріч Зеленського з Венсом у Римі була позитивною, але це не вирішує проблеми скорочення американської допомоги Україні та зменшення залученості США до європейської безпеки.

Адміністрація Трампа, попри запевнення у відданості статті 5 НАТО про колективну оборону, все частіше нагадує про статтю 3, наголошуючи на важливості індивідуальної обороноздатності кожної країни-члена.

«Наша відданість статті 5 залишається непохитною, але ми також вважаємо, що наші союзники повинні бути віддані статті 3, яка передбачає їхню індивідуальну та колективну оборону», – підкреслив Метью Вітакер.

Розподіл тягаря: 5% ВВП на оборону

Зважаючи на акцент адміністрації Трампа на статті 3, деякі експерти вважають, що статтю 5 більше не можна вважати автоматичною гарантією допомоги. Трамп навіть пов’язував допомогу США з досягненням країнами цільових показників витрат на оборону.

Білий дім вимагає збільшення оборонних витрат до 5% ВВП, що є виправданим, враховуючи загрозу з боку Росії. За словами очільника німецької розвідки Бруно Каля, існують докази, що Росія планує перевірити статтю 5 НАТО, напавши на одну з країн Альянсу. Тому, за словами Марка Рютте, НАТО має стати сильнішим і смертоноснішим.

«Сильніше НАТО означає значно більші витрати на оборону. На саміті в Гаазі я очікую, що лідери країн-членів Альянсу домовляться про виділення 5% ВВП на оборону», – заявив Марк Рютте, уточнивши, що 3,5% піде на основні військові потреби НАТО, а 1,5% – на інвестиції в оборону та безпеку.

Символічна декларація: щоб не дратувати Трампа

Навіть досягнення цільового показника витрат на оборону в 5% ВВП не гарантує допомогу США своїм союзникам.

По-перше, з Вашингтона лунають голоси про поступовий вихід США з Європи, що передбачає скорочення американської військової присутності.

По-друге, Білий дім зосереджується на Індо-Тихоокеанському регіоні. Крім того, після ударів Ізраїлю по ядерних об’єктах в Ірані, може спалахнути Близький Схід, куди американці перекинули боєприпаси, призначені для України.

Зважаючи на прагнення адміністрації Трампа порозумітися з Путіним, підсумкова декларація саміту НАТО в Гаазі може бути стислою та вихолощеною, щоб не провокувати Трампа. Він вже демонстрував свою непередбачуваність, покинувши саміт G7 у Канаді.

«Президент Франції Еммануель Макрон помилково заявив, що я покинув саміт G7 у Канаді, щоб повернутися до Вашингтона й працювати над „припиненням вогню“ між Ізраїлем та Іраном. Неправильно! Він не має уявлення, чому я прямую до Вашингтона, але це точно не має нічого спільного з припиненням вогню. Еммануель завжди помиляється», – написав Трамп у своїй соцмережі Truth Social.

Україна не в НАТО: щоб не дратувати Путіна

НАТО не хоче провокувати Путіна, тому в декларації саміту в Гаазі навряд чи згадають про майбутнє членство України в НАТО. Марк Рютте пояснює це тим, що не обов’язково повторювати в комюніке вже узгоджені речі.

«Україна продовжує свій незворотний шлях до членства в НАТО, навіть якщо ця перспектива не буде згадана в підсумковому комюніке саміту. Цьогорічна декларація саміту в Гаазі буде значно коротшою за документ, ухвалений торік у Вашингтоні. Проте це не означає перегляду зобов’язань перед Україною. Ви не повинні завжди повторювати кожне речення. Все залишається чинним: і стратегічна концепція, і вашингтонське комюніке», – пояснює генсек НАТО.

Марк Рютте додав, що не лише США, а й Угорщина, Словаччина та інші країни виступають проти вступу України до НАТО. Адміністрація Джо Байдена дотримувалася такої ж думки, але не блокувала згадку про «запрошення України вступити до НАТО, коли держави–члени Альянсу погодяться і будуть виконані умови» у декларації минулорічного саміту НАТО у Вашингтоні.