Попри початкові скептичні очікування від нещодавнього Саміту НАТО в Гаазі, його результати виявилися надзвичайно позитивними для України. Фінальне комюніке Альянсу, хоч і стисле, містить ключові положення, які підтверджують непохитну підтримку нашої держави. Важливі зустрічі української делегації на полях саміту також сприяли досягненню цих вагомих домовленостей.

Питання інтеграції України до НАТО завжди було чутливим. Київ незмінно прагне приєднатися до Альянсу, щорічно очікуючи запрошення або принаймні чіткого визначення намірів з боку західних партнерів. Проте позиція деяких ключових членів, зокрема Сполучених Штатів, раніше була досить обережною, що створювало певні невизначеності.

На торішньому Саміті НАТО у Вашингтоні, Україна досягла згадування про свій “незворотний шлях” до Альянсу в підсумковому комюніке, хоча без прямого запрошення. Тоді 22 країни підписали “Український договір”, зобов’язавшись надавати зброю, боєприпаси та проводити навчання для українських військових. Було також створено Спільний центр Україна-НАТО, що стало значним кроком у поглибленні співпраці.

З огляду на внутрішню динаміку в Альянсі та виклики, пов’язані з глобальною політичною нестабільністю, багато хто не очікував значних проривів від цьогорічного Саміту НАТО в Гаазі. Відсутність абсолютної єдності з низки питань, а також непередбачуваність деяких лідерів, могли б призвести до менш амбітних результатів. Навіть попереднє оголошення про скорочення програми саміту через певні побоювання не додавало оптимізму. Аналогічна ситуація на Саміті G7, що завершився без спільної заяви на підтримку України, лише посилила ці побоювання. Однак, попри те, що фінальне комюніке НАТО містить лише п’ять пунктів, а Україна згадується лише двічі, документ виявився позитивним.

“Україна витиснула з цього Саміту НАТО по максимуму, що могла. У НАТО немає консенсусу щодо нашого запрошення, але ще більше бракує консенсусу, щоб знімати майбутнє членство в НАТО з порядку денного взагалі, як того вимагає агресор. На тлі інших самітів, які відбуваються останнім часом, гаазький виявився достатньо позитивним. І, відверто кажучи, більш позитивним, аніж багато хто міг очікувати ще навіть кілька тижнів тому”, – зазначила представник України у НАТО.

Незворотній шлях до Альянсу

Уже в перший день Саміту НАТО генеральний секретар Марк Рютте підкреслив, що шлях України до вступу в Альянс залишається “незворотнім”, незважаючи на попередні заяви про те, що країна, яка перебуває у стані війни, не може негайно розраховувати на членство. Він нагадав, що “минулого року у Вашингтоні союзники по НАТО погодилися з тим, що для України існує незворотний шлях вступу до НАТО”.

“Україна буде важливою темою. Буде обговорюватись, що Україна продовжить розраховувати на підтримку країн НАТО, щоб вони залишалися в боротьбі та щоб ми могли привести Україну до міцного та тривалого миру”, – заявив він. Отже, одним із найважливіших досягнень для України, закріплених у підсумковій декларації Саміту НАТО-2025, є підтвердження союзниками своїх суверенних зобов’язань щодо підтримки. Це включатиме прямі оборонні пожертви та внески в оборонну промисловість України, які враховуватимуться у власні витрати країн-членів на оборону.

Наявність цього пункту в підсумковому комюніке свідчить про широку підтримку такого підходу. Навіть ті лідери, які раніше висловлювали застереження щодо України, не виступили проти цього положення. Друга важлива частина комюніке Саміту НАТО – визнання Росії “довгостроковою загрозою для євроатлантичної безпеки”. Перед обличчям цієї загрози члени Альянсу зобов’язуються збільшити інвестиції в оборону до 5% ВВП до 2035 року. Це дозволить їм виконувати основні завдання: стримування та оборона, запобігання та контроль криз, а також безпека на основі співробітництва.

Таке рішення матиме значний вплив на обороноздатність Альянсу та, відповідно, на підтримку України. Очікується, що військова допомога НАТО Україні цього року може сягнути 50 мільярдів доларів, включаючи обіцяну торік допомогу та додаткові внески, на які погодились багато країн-членів.

“Ми маємо підтримувати Україну – надавати військове обладнання, навчання, фінансування та розвивати українські бази… Україна має отримати все необхідне, аби не залишатись наодинці. Її оборонна спроможність – перший крок до припинення війни”, – наголосив генеральний секретар НАТО Марк Рютте.

Позиція американського лідера

Цікавим аспектом Саміту НАТО стало підтвердження учасниками “непохитної відданості колективній обороні, закріпленій у статті 5 Вашингтонського договору – напад на одного з нас є нападом на всіх”. Сполучені Штати не заперечили цьому формулюванню, попри попередні неоднозначні заяви свого президента щодо статті 5. Генеральний секретар НАТО Марк Рютте зауважив, що варто орієнтуватися на конкретні дії, а не лише на політичні заяви.

Після зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським, американський лідер поділився своїми враженнями, назвавши її “чудовою зустріччю”. Він згадав про бажання Києва отримати ракети Patriot, зазначивши, що “Ми подивимось, чи зможемо знайти кілька вільних. Їх дуже важко дістати. Нам вони також потрібні. Ми постачали їх до Ізраїлю, і вони дуже ефективні. На сто відсотків. Важко повірити, наскільки ефективні. І вони хочуть цього більше, ніж будь-чого іншого, як ви, мабуть, знаєте”.

Також обговорювалися перспективи виділення додаткової допомоги Україні. “Важливо, щоб гроші, які НАТО виділяє Україні, витрачались на зброю та обладнання, а не на бюрократію. Як ви знаєте, найкраще військове обладнання – у США… Подивимось, як це буде”, – прокоментував він. Американський лідер також визнав, що припинення російсько-української війни виявилось складнішою задачею, “ніж люди можуть собі уявити”, і повідомив про плани провести переговори з російським диктатором. “Щодо грошей, ми побачимо, як це буде. Ви знаєте, агресор повинен припинити цю війну, люди гинуть… Якщо я зможу, я поговорю із ним… Я думаю, що він заплутався. Я вже чотири конфлікти врегулював. Він дуже тісний з Іраном, він би хотів допомогти. А я йому сказав допомогти краще вирішити справи з державою-агресором”, – додав президент США. Залишається лише чекати на реакцію з Кремля та подальші дії.