Цьогорічний саміт НАТО в Гаазі став однією з найважливіших подій у міжнародній політиці, викликаючи жваві дискусії щодо майбутнього Альянсу та його ролі у забезпеченні глобальної безпеки. Особлива увага була прикута до потенційного впливу другого президентського терміну Дональда Трампа на функціонування Північноатлантичного альянсу, а також до питання підвищення оборонних витрат країн-союзниць. Ці теми є ключовими для розуміння трансформаційних процесів у НАТО та їхнього значення для України.

Основні питання порядку денного саміту:

• Зміни у форматі проведення саміту НАТО в Гаазі.
• Виконання країнами-союзниками вимог щодо оборонних витрат.
• Очікування України від Гаазького саміту.
• Здатність Європи самостійно стримувати агресію без повної підтримки США.

24 червня у нідерландській Гаазі відбувся 76-й щорічний саміт НАТО. Традиційно такі зустрічі слугують платформою для обговорення нагальних геополітичних проблем, визначення стратегічних пріоритетів та ухвалення рішень, що впливають на безпекову ситуацію у всьому світі. Протягом останніх років повномасштабна війна Росії проти України незмінно залишалася центральною темою всіх самітів. Так, на саміті 2023 року у Вільнюсі лідери НАТО ухвалили рішення, що Україна не потребує виконання Плану дій щодо членства для вступу до Альянсу, що раніше вважалося обов’язковою умовою. Наступного року у Вашингтоні Україна отримала вагомі запевнення щодо незворотності свого шляху до НАТО.

Проте саміт у Гаазі кардинально відрізнявся від попередніх. Він виявився найкоротшим та найбільш “делікатним” за останні роки, оскільки був зосереджений переважно на внутрішніх питаннях Альянсу. Такі ключові теми, як війна РФ проти України чи конфлікт між Ізраїлем та Іраном, практично не були включені до основного порядку денного. Головною причиною таких змін став “фактор Трампа” та його вплив на міжнародні відносини.

Вплив Дональда Трампа на Північноатлантичний альянс

Саміт НАТО в Гаазі став справжнім випробуванням для генерального секретаря Марка Рютте, який обійняв цю посаду у жовтні минулого року. Раніше Рютте брав участь у самітах як голова нідерландського уряду, а тепер на ньому лежала відповідальність за успішне проведення зустрічі у його рідному місті. За інформацією західних аналітиків, роботу Рютте ускладнювали дві ключові обставини: розбіжності Трампа з союзниками щодо України та прагнення України до вступу в НАТО, проти чого виступає Трамп. Саме тому питання України було винесено за межі основної зустрічі лідерів.

Саміт НАТО суттєво скоротили через позицію Дональда Трампа (фото: Getty Images)

Головним питанням у Гаазі стало підвищення оборонних витрат країн-союзників, до чого постійно закликає президент Сполучених Штатів. Саміт був суттєво скорочений, аби оперативно ухвалити рішення та уникнути будь-яких ризиків, що могли б роздратувати Дональда Трампа. Комуніке саміту було надзвичайно стислим, складаючись з п’яти абзаців на одному аркуші формату А4. Для порівняння, минулорічне комуніке містило 44 абзаци. У цьогорічному документі, за повідомленнями міжнародних видань, були викладені цільові показники оборонних витрат.

Очевидно, Рютте прагнув уникнути повторення ситуації Брюссельського саміту 2018 року, коли напружений обмін репліками між тодішнім генсеком Єнсом Столтенбергом та Дональдом Трампом переріс у погрози вивести США з НАТО, якщо європейські країни не збільшать витрати на оборону. Попри всі зусилля Рютте, ризик повторення цих подій залишався реальним. Як і у 2018 році, головна вимога Трампа до союзників по НАТО полягала у підвищенні рівня витрат на оборону, а саме – до 5% від ВВП. Більшість країн-членів НАТО вважали цю вимогу надмірною через її високу вартість. Проте Рютте вдалося знайти компромісний варіант.

Чи погодиться НАТО на підвищення оборонних витрат до 5%?

“Нинішній саміт НАТО в Гаазі можна охарактеризувати як ‘саміт 5%’. Тобто все – від участі американського президента до підсумкової декларації – ‘підвʼязано’ під виконання вимоги адміністрації Трампа зобовʼязати союзників збільшити свої оборонні витрати до 5% ВВП. Попри те, що лише 23 країни з 32 досягли попередньої цілі у 2%, яка була встановлена понад 10 років тому на саміті в Уельсі”, – зазначила голова Місії України при НАТО Альона Гетьманчук.

План Рютте передбачав розділення цільового показника 5% на дві частини: 3,5% прямих витрат на оборону та 1,5% ширших оборонних інвестицій, що включають логістику, інфраструктуру, кібербезпеку тощо. Проте незадовго до зустрічі в Гаазі виникла серйозна проблема: Іспанія виступила проти підвищення оборонних витрат, назвавши ціль у 5% нерозумною та контрпродуктивною, як повідомляли міжнародні агенції. Дійсно, не всі країни повністю погоджувалися з ідеєю Рютте щодо оборонних витрат. Наприклад, Італія та Бельгія прагнули перенести термін виконання цієї мети до 2035 року. Однак Іспанія була єдиною, що прямо виступила проти такого підвищення. Попри це, 22 червня стало відомо про консенсус усіх 32 країн НАТО щодо підвищення оборонних витрат.

Марк Рютте знайшов компроміс щодо підвищення витрат НАТО на оборону (фото: Getty Images)

Міжнародні ЗМІ повідомили, що всі союзники погодили текст спільного комуніке, у якому Іспанії дозволили не підвищувати витрати до 5%, а також визначили термін досягнення цього цільового показника – 2035 рік. Остаточну крапку у цьому питанні мали поставити лідери країн на зустрічі у Гаазі. Однак, на думку політолога Володимира Фесенка, навіть якщо це рішення буде ухвалено, Дональд Трамп згодом може заявити, що його не цікавить захист Європи чи членство США в НАТО. Або ж виставить європейським країнам “рахунок” за перебування американських військ в Європі.

“Це цілком імовірно, це в стилі Трампа, щоб європейці платили. І тоді, можливо, будуть теж домовлятися, щоб у ці 5% зараховувалася плата за перебування американських військ в Європі, або розміщення американської зброї, отримання супутникової розвідувальної інформації й тому подібне. От такий варіант можливий”, – припустив Фесенко. На його думку, у Дональда Трампа давно вже немає великого інтересу до НАТО, а без США потужний міжнародний альянс може втратити свою силу. Тому зараз Марк Рютте фактично бореться за виживання НАТО, аби Сполучені Штати залишилися у його складі.

“Головна мета – зберегти НАТО. Заради цього йдуть на поступки. Допоможуть вони чи ні, зараз неможливо сказати. Але я переконаний, що НАТО буде трансформуватися”, – додав Фесенко.

Україна на саміті НАТО: особливості участі та перспективи

Гаазький саміт мав суттєві відмінності від попередніх зустрічей лідерів НАТО і для України. Очікувалося, що вперше з початку повномасштабного вторгнення український президент не братиме участі в основній сесії саміту – ані фізично, ані віртуально. За повідомленнями західних медіа, на такий крок Марк Рютте пішов, аби запобігти можливій зустрічі Зеленського та Дональда Трампа в одному приміщенні, оскільки генсек прагнув уникнути повторення конфліктних ситуацій.

Натомість українського президента було запрошено на офіційну вечерю для лідерів, яку влаштовував король Нідерландів. На цій вечері, як очікувалося, мав бути і Дональд Трамп, але чи відбулася офіційна зустріч двох президентів, наразі невідомо. Також український президент, імовірно, відвідав форум, присвячений оборонній промисловості, який відбувся на полях саміту. На саміті у Гаазі, швидше за все, не було оголошень щодо військової, фінансової чи будь-якої іншої допомоги Україні, обіцянок щодо майбутнього членства тощо, як це було у минулі роки. Проте, якщо країни НАТО зрештою погодяться на збільшення витрат за пропозицією Рютте – це буде важливою новиною і для України. Як в опосередкованому, так і в безпосередньому сенсі, підкреслила Альона Гетьманчук.

“Опосередковано, тому що 5% – це про посилення оборонних спроможностей передусім європейських країн-членів НАТО, а отже – і про більше можливостей стримування РФ на континенті. Безпосередньо – тому що виділяючи 5% на оборону та безпеку, у союзників буде більше можливостей підтримати й Україну в рамках цієї нової оборонної цілі. Наше завдання – щоб це було відповідним чином зафіксовано в рішеннях саміту”, – пояснила глава Місії України при НАТО.

Володимир Зеленський не брав участь в зустрічі лідерів НАТО (фото: Getty Images)

Як заявляв Марк Рютте, формулювання спільного комуніке лідерів НАТО будуть пов’язані з підтримкою України, включно зі згодою підвищити оборонні витрати до 5%. Однак, зі слів генсека не було зрозуміло, чи згадуватиметься підтримка України у підсумковому рішенню Альянсу прямо, чи буде опосередковано мати зв’язок з підвищенням витрат країн НАТО. Водночас, за словами Гетьманчук, потрібно розуміти, нинішній саміт НАТО – це саміт передусім для союзників, а не партнерів. “У цьому сенсі сам факт, що президент України був запрошений, є дуже важливим. Але окрім запрошення мають бути передбачені гідні, відповідні геополітичному моменту формати, які б, з одного боку, підкреслили зобовʼязання країн-членів Альянсу підтримувати наші оборонні спроможності та оборонні індустрії до запланованої дати досягнення цілі в 5% і поза нею, з іншого – належним чином підкреслили роль України як важливого контрибутора євроатлантичної безпеки, а не лише жертви агресії”, – додала вона.

А головне, як зауважила у коментарі експертка, цей саміт не можна оцінювати за критеріями, за якими оцінювали попередні саміти НАТО. Тут має працювати зовсім інша логіка. Зокрема, за її словами, це стосується і того, що відсутність деяких заяв чи рішень може бути більшим плюсом, аніж їх наявність.

Безпека Європи: виклики та перспективи без США

Потенційне повернення Дональда Трампа до Білого дому та його політика щодо НАТО ще раз нагадали європейським країнам, що безпека у Європі – перш за все, на плечах самих європейців. Тому підвищення оборонних витрат, переозброєння та посилення є вкрай вигідним для Європи. Особливо, з урахуванням того, що інтереси США все більше переміщуються в Тихоокеанський регіон, а інтерес до безпеки на європейському континенті знижується, зауважив у розмові політолог Володимир Фесенко.

На сьогодні, на його думку, Європа не здатна самостійно стримувати Росію. Москва має перевагу у ядерній зброї, а європейські країни не мають у повному обсязі ані потужної ППО, ані супутникової інформації, ані систем стеження за запусками ракет тощо. Усе це європейці сьогодні отримують переважно від Сполучених Штатів. “І тому треба створити цей комплекс. Фактично створити потужний військовий блок всередині Європи. Це можуть бути умовні автономні європейські сили в рамках НАТО, тому що зараз основу створює американський військовий контингент. Але щоб реально протистояти Росії, європейцям треба створити свої стратегічні наступальні озброєння. І сучасну посилену систему ППО. Поки цього немає. І швидко це зробити не вдасться”, – сказав політолог.

Тому зараз, за його словами, ключове завдання Європи – врятувати НАТО за часів Дональда Трампа, зберігаючи США в Альянсі. Отже, генсеку НАТО доводиться цього року демонструвати дива дипломатичної гнучкості. Однак проблема Дональда Трампа вже стала ключовою у багатьох інших вимірах – від глобальних торгівельних відносин до ситуації з деякими міжнародними організаціями, які раніше забезпечували єдність і вплив Західного світу.