Міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна чітко артикулював позицію своєї країни: “Ми займаємо дуже чітку позицію, що зниження ціни на нафту має бути включено до цього пакету. У нас дуже тверда позиція з цього питання”. Він підкреслив, що встановлення значно нижчої ціни, ніж поточні 60 доларів за барель, є найпотужнішим засобом, здатним завдати серйозного удару по фінансових можливостях Кремля. Початковий проєкт Європейської комісії вже передбачав зниження цінової стелі до 45 доларів за барель, що свідчить про обґрунтованість естонської вимоги та її відповідність початковим намірам.

Однак, існують внутрішні розбіжності в ЄС. Деякі країни Середземномор’я, зокрема Мальта, з потужним судноплавним сектором, виявляють бажання виключити це обмеження з фінального тексту пакета. Ця обставина ускладнює процес ухвалення, оскільки будь-які рішення в галузі зовнішньої політики Європейського Союзу вимагають одностайної згоди всіх держав-членів. Позиція Таллінна полягає у підтримці початкового варіанту пакету заходів, запропонованого Єврокомісією, та категоричному несприйнятті будь-яких спроб його послабити шляхом вилучення новаторської “стелі цін”. Естонська сторона висловлює надію, що її рішучий підхід буде підтриманий впливовими країнами ЄС, які поділяють розуміння стратегічної важливості цих економічних кроків.

Глава МЗС Естонії нагадав, що чинна цінова стеля на рівні 60 доларів діяла протягом двох років, і за цей період її так і не було знижено, адже провідні західні держави не наважилися на такий крок. Проте, нині спостерігаються обнадійливі ознаки готовності країн G7 опустити цю планку для російської нафти. Крім того, останні повідомлення від Сполучених Штатів свідчать про зростаючу готовність застосовувати додатковий тиск на Росію за допомогою нових обмежень. Цахкна підкреслив, що якщо розроблений пакет заходів за ініціативою впливових сенаторів та новий пакет Європейського Союзу набудуть чинності одночасно, це створить безпрецедентний і серйозний тиск на Москву, що є вкрай важливим для прискорення завершення конфлікту та відновлення стабільності.

Запропонований Єврокомісією 18-й пакет обмежувальних заходів ЄС проти Росії не обмежується лише зниженням регульованої ціни на російську нафту. Він також включає заборону членам блоку використовувати російську енергетичну інфраструктуру та значне розширення переліку підсанкційних банків. Ці кроки спрямовані на подальше обмеження фінансових потоків до агресора та зниження його здатності фінансувати військові дії, демонструючи всебічний підхід до економічного стримування.

Раніше проти ухвалення цього пакету виступили Угорщина і Словаччина, посилаючись на власні енергетичні ризики та довгострокові плани відмови від імпорту російських енергоносіїв. Зокрема, Словаччина блокувала ухвалення нового пакету, вказуючи на “фундаментальні занепокоєння і застереження” щодо своєї енергетичної безпеки. Проте, існують позитивні сигнали, що Європейський Союз врахував ключові енергетичні побажання Словаччини, що значно збільшує ймовірність швидкого схвалення нового пакету. Це свідчить про зусилля ЄС знайти компроміс, який дозволить продовжити ефективний економічний тиск на Росію, зберігаючи при цьому єдність усередині блоку. Загалом, ці обмежувальні заходи є ключовим інструментом міжнародної спільноти для ослаблення економічного та військового потенціалу країни-агресора, підкреслюючи рішучу позицію світу щодо неспровокованої агресії та підтримки міжнародного права.