За словами Трампа, Сполучені Штати готові запроваджувати нові, більш жорсткі санкції проти Росії, проте подальші кроки будуть залежати від відповідної реакції європейських партнерів. Він зазначив, що не бачить сенсу в односторонніх діях США, якщо Європа продовжує фінансувати російську агресію через закупівлю енергоносіїв. “Послухайте, Європа — це мої друзі, але вони купують нафту у Росії. Тому не можна очікувати, що ми будемо єдиними, хто діє на повну потужність. Я не хочу, щоб вони купували нафту”, – підкреслив американський лідер.

Трамп висловив невдоволення тим, що європейські санкції проти РФ не є достатньо суворими. Він готовий до посилення тиску, але лише за умови, що європейські країни демонструватимуть аналогічну рішучість. “Але зараз вони тільки говорять, але не діють. Дивіться – вони купують нафту у Росії, ми не купуємо нафту у Росії. Вони купують багато нафти у Росії. Це не угода”, – констатував він, вказуючи на нерівність у підходах до санкційної політики.

Раніше вже висловлювалися припущення, що Дональд Трамп може не вдаватися до нових санкцій проти Росії, висуваючи додаткові умови для Європейського Союзу, пов’язані з купівлею російської нафти, які, ймовірно, не будуть виконані. Ця позиція підкреслює складність формування єдиного фронту проти Росії та важливість узгодженої енергетичної політики для досягнення максимального ефекту від санкцій.

Водночас, у Конгресі США розглядається можливість реанімації законопроекту сенатора Ліндсі Грема про жорсткі санкції проти Росії. Ідея полягає у винесенні на голосування пакетом закону про бюджет, який є пріоритетним для республіканців, та закону про санкції проти РФ, що може створити додатковий тиск на Кремль. Це свідчить про неоднозначність підходів до російської політики у США та потенційні розбіжності у стратегіях.

Трамп та антиросійські санкції

На думку Трампа, припинення європейськими країнами закупівлі російської нафти могло б суттєво вплинути на російську економіку та зменшити її спроможність фінансувати військові дії. Його заяви відображають стратегію економічного тиску як основного інструменту зовнішньої політики. Це питання залишається центральним у дискусіях щодо ефективності міжнародних санкцій та пошуку нових шляхів їх посилення.

Вас також можуть зацікавити новини: