На території Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області запроваджено особливий режим захисту рослин. Це викликано зверненням Національного агентства з безпеки харчових продуктів Республіки Молдова від 28.06.2024 № 13-3298 щодо поширення перелітної сарани (Locusta migratoria) в південних районах Молдови, розташованих поблизу Болградського району Одеської області. Згідно зі статтею 5 та 18 Закону України «Про захист рослин», під час обстежень сільськогосподарських угідь вкрай важливо приділяти максимальну увагу розвитку та поширенню особливо небезпечних шкідників, таких як перелітна сарана (Locusta migratoria).

Перелітна сарана є типовим поліфагом, що пошкоджує всі польові, городні, овочеві, баштанні, садові та лісові культури. Вона також шкодить травам на сінокосах і пасовищах, та хащам очерету. Цей шкідник належить до потенційно небезпечних багатоїдних шкідників сільськогосподарських рослин, зокрема хлібних злаків, цукрових буряків, соняшнику, бавовнику, овочевих та баштанних культур.

Розвиток саранових залежить від погодних умов та сонячної активності, маючи певну циклічність. В Україні поширено до 20 видів саранових, серед яких найбільш небезпечними є прус італійський та сарана перелітна (азіатська) з її підвидами. Усі саранові, що мешкають в Україні, мають одну генерацію на рік.

Згрупувавшись, сарана мандрує пішки, поїдаючи всі рослини на своєму шляху. Спочатку вони проходять до 150 метрів за добу, потім ця відстань збільшується до понад 1 км, а через три тижні вони здатні долати десятки кілометрів. Коли сарана перетворюється на імаго з розвиненими крилами, вона піднімається у повітря на висоту до 600 метрів, долаючи до 300 км за добу. Імаго та личинки об’їдають листя, стебла та живляться насінням. Одна особина сарани за життя з’їдає до 500 г зелені, а потомство однієї самиці — стільки трави, скільки достатньо для двох овець на рік.

! Хоча на території Волинської області поширення цього шкідника наразі не зафіксовано, необхідно провести комплекс профілактичних заходів для запобігання його поширенню. Існує ризик збільшення ареалу, чисельності та шкодочинності шкідника за умов посушливої погоди.

У разі виявлення скупчень саранових, слід негайно вжити заходів для обмеження розповсюдження цього шкідника. Для прийняття обґрунтованих рішень щодо захисту посівів ключове значення мають своєчасні та ретельні обстеження сільськогосподарських угідь. Найкращий час для обстежень — після сходу сонця та до 9 години ранку, або з 18 години до заходу сонця, коли саранові перебувають у стані відносного спокою на рослинах.

Стратегія боротьби з сарановими повинна базуватися на ефективних агротехнічних, організаційно-господарських та винищувальних заходах. Захисні обробки посівів проти саранових розпочинають під час масової появи личинок першого віку. Обприскування проводять при чисельності італійського пруса 2–5 екз. на кв. м, нестадних саранових — 10–15 екз. на кв. м. Для захисних обробок використовуйте інсектициди згідно з «Переліком пестицидів та агрохімікатів дозволених до використання в Україні», суворо дотримуючись регламентів їх застосування.

З метою оперативного реагування на масовий розвиток та поширення особливо небезпечних шкідливих організмів, зокрема саранових, у разі їх виявлення, просимо невідкладно інформувати Головне управління Держпродспоживслужби у Волинській області. Зв’язатися можна за адресою: вул. Поліська Січ, 10, м. Луцьк, 43027, (тел. 0332-729-381, E-mail: [email protected]).