Сарана – небезпечний шкідник, який загрожує сільському господарству України.

Головне управління Держпродспоживслужби в Київській області попереджає про виявлення осередків сарани на Запоріжжі та Херсонщині, а також в інших регіонах. Наприкінці червня поточного року, під посівами соняшнику на площі 27 га, було зафіксовано масовий розвиток та поширення цього небезпечного шкідника. Особливо вражені були занедбані земельні ділянки, де чисельність личинок IIІ-V віків та дорослих особин сарани сягала 30-40 екз. на кв.м., а в окремих осередках перевищувала 80 екз. на кв.м. Це стосується території Борозенської сільської територіальної громади Бериславського району Херсонської області. Ідентифіковано види сарани: італійський прус (Calliptamus italicus) та марокканська сарана (Dociostaurus maroccanus). Також осередки єгипетської сарани виявлено на території Кушугумської територіальної громади Запорізького району Запорізької області.

Сарана є поліфагом, що означає її здатність знищувати практично всі зелені рослини. Особливу перевагу вона надає злаковим культурам, таким як кукурудза, просо, сорго, пшениця, а також очерету та пирію. Імаго та личинки активно пошкоджують листя, стебла та навіть живляться насінням. Одна особина сарани за період свого життя може з’їсти до 500 г зеленої маси. У разі масового розмноження, личинки формують щільні куліги, а дорослі особини перелітають зграями на значні відстані, долаючи навіть континенти.

Сарана визнана одним із найруйнівніших сільськогосподарських шкідників у світі. Кожна особина споживає приблизно свою вагу в їжі щодня, що становить близько 2 г свіжої рослинності. Під час спалахів, сарана атакує та знищує пасовища, а також широкий спектр культурних рослин: зернові, бобові, гарбузові, соняшник, тютюн, овочі, виноград, фруктові дерева, бавовну та багато інших. Це становить серйозну загрозу для всіх галузей сільського господарства.

Сприяючими факторами для спалахів чисельності сарани є посушливі роки та весняні засухи. Збільшення популяції часто спостерігається після 1-2 посушливих років, що характеризуються підвищеними температурами та зниженою кількістю опадів, що спостерігається і цього року. Крім того, оптимальними умовами для розмноження сарани є заплавні луки та дельти великих річок. Також резервуарами шкідника є неорні землі, перелоги, узбіччя з полином та споришем, різнотрав’я, ділянки з розрідженою рослинністю вздовж зрошувальних каналів, галявини та узлісся лісових насаджень, а також поля, де не проводилися агротехнічні заходи. Зважаючи на руйнування Каховського водосховища, на місці якого виросли чагарники, та припинення обробітку значної частини земель через бойові дії, на Півдні України склалися ідеальні умови для розповсюдження сарани.

Незважаючи на те, що на території Київської області поширення цього шкідника наразі не зафіксовано, необхідно провести комплекс профілактичних заходів для попередження його поширення. За умов посушливої погоди ареал поширення, чисельність та шкодочинність сарани можуть значно збільшитися.

У разі виявлення масового розвитку та поширення сарани, необхідно негайно інформувати Департамент фітосанітарної безпеки та контролю в рослинництві Держпродспоживслужби та проводити знищення вогнищ шкідника. Рекомендується використовувати препарати, зареєстровані в Україні, на основі діючих речовин, таких як лямбда-цигалотрин + тіаметоксам, люфенурон, альфа-циперметрин, хлорпірифос + циперметрин. При проведенні робіт із застосуванням засобів захисту рослин слід суворо дотримуватися санітарних правил, регламентів застосування препаратів, правил охорони праці, зберігаючи корисну ентомофауну та бджіл.

Для ефективної локалізації та ліквідації осередків сарани, органам місцевого самоврядування необхідно співпрацювати з сільгоспвиробниками та громадянами, використовуючи всі наявні ресурси. Важливо пам’ятати, що під час та після проведення заходів із застосуванням хімічних засобів захисту рослин забороняється випас худоби та птиці на оброблених територіях та суміжних з ними. Бджолярам слід завчасно вжити заходів для унеможливлення отруєння бджіл. На оброблених інсектицидами полях і цілинних ділянках упродовж 30 діб забороняється сінокосіння та випасання худоби.

Головне управління Держпродспоживслужби в Київській області.
Головний спеціаліст відділу фітосанітарної діагностики управління контролю в сферах насінництва та розсадництва, карантину та захисту рослин
Олег Кутовець