Сарни заслужено можуть носити титул однієї з неофіційних столиць Української Народної Республіки (УНР). Ця унікальна історична роль припала на лютий 1918 року, коли уряд та Мала Рада УНР були змушені залишити Київ під натиском більшовицьких військ. Після короткої зупинки в Житомирі, українська влада просунулася далі, і 19 лютого 1918 року прибула до Сарн. Саме тут, у цьому невеликому містечку Полісся, протягом кількох тижнів зосереджувалися ключові центральні органи державної влади УНР. Попри надзвичайно складні обставини – близькість фронту, порушення зв’язку, гостра нестача ресурсів – Центральна Рада продовжувала свою законодавчу діяльність. У Сарнах було ухвалено низку основоположних актів, що заклали фундамент української державності:

🇺🇦 Закон про Уряд України,
🇺🇦 Закон про українське громадянство,
🇺🇦 Закон про адміністративний поділ на землі,
🇺🇦 Закон про державний Герб — Тризуб,
а також було відновлено національну валюту — гривню.

У цей бурхливий період відомий український громадський діяч та історик Михайло Грушевський створив один зі своїх найзворушливіших публіцистичних творів — «На порозі нової України. Очищення вогнем». У ньому він палко закликав співвітчизників не здаватися, боротися за омріяну українську державність, незважаючи на тимчасові поразки та неминучі втрати. Тимчасова присутність Центральної Ради в Сарнах – це значно більше, ніж просто цікавий історичний епізод. Це потужний символ незламності та неперервності української державної ідеї, яка виживала і плекалася навіть у хаосі війни та непевності майбутнього. Ця подія підкреслює стійкість українського народу та його прагнення до самовизначення. Історія Сарн як тимчасової столиці УНР нагадує про важливість збереження історичної пам’яті та усвідомлення уроків минулого для побудови сильної та незалежної держави.