Сьогодні, 23 червня, Саф’янівська територіальна громада пережила глибокий біль, проводжаючи в останню путь свого сина, відважного Захисника України Андрія Лісового. Це прощання з Героєм Андрієм Лісовим стало випробуванням для кожного, хто знав його, і для всієї громади, яка втратила справжнього патріота. Андрій Лісовий поліг 17 червня 2025 року, виконуючи складне бойове завдання в районі населеного пункту Покровка на Сумщині. Його самовіддана смерть за свободу та незалежність України залишила невимовний відбиток у серцях рідних, побратимів та земляків. Пам’ять Андрія Лісового, який віддав найцінніше – своє життя, назавжди залишиться в історії України та в серцях її громадян. Андрій Лісовий був не лише мужнім воїном, що безстрашно стояв на захисті Батьківщини, а й людиною виняткової доброти, щирості та готовності прийти на допомогу. Кожен, кому пощастило знати його, згадує про нього з непідробною теплотою та глибокою повагою. Він був взірцем вірного друга, чуйного сусіда, людини, яка своєю присутністю наповнювала життя оточуючих світлом. Його безкорисливість та відкритість не могли залишити байдужим нікого, а його усмішка і щирість дарували надію. Ця втрата для Саф’янівської громади є непоправною, адже вони втратили не просто солдата, а частину своєї душі, свого героя. Сьогодні Саф’янівська громада зустріла Героя Андрія Лісового живим коридором, що простягнувся при в’їзді до його рідного села Броска. Сотні людей стояли навколішки, тримаючи в руках живі квіти, і з глибокою шаною та невимовним сумом проводжали Андрія до його рідної домівки. Тут, у рідному порозі, відбулося зворушливе прощання з Героєм. Рідні, які переживали невимовний біль, друзі, що втратили вірного побратима, бойові товариші, колеги, односельці, та навіть керівництво Саф’янівської сільської ради – усі зібралися, щоб віддати останню шану Захиснику. Атмосфера була сповнена скорботи, але й глибокої вдячності за його подвиг. У місцевому храмі відбувся чин відспівування, який провів духовенство Ізмаїльського благочиння. Цей священний обряд очолив архієпископ Болградський Сергій, вікарій Одеської єпархії УПЦ, що підкреслило значущість події та відданість пам’яті полеглого Героя. Після відспівування, з усіма військовими почестями, гідними справжнього Захисника, Андрія Лісового поховали на місцевому кладовищі. Кожна деталь церемонії була наповнена символізмом і глибокою повагою до його жертовності. Андрій Лісовий залишив по собі спадщину самовідданості, незламної мужності та безмежної доброти. Його життєвий шлях і героїчний вчинок назавжди стануть прикладом для майбутніх поколінь. Пам’ять про цього Героя житиме в серцях кожного, хто його знав, хто шанував його подвиг, і хто розуміє, якою ціною дається свобода. Вічна пам’ять Герою! Його ім’я назавжди викарбувано в історії Саф’янівської громади та України.