Саф’янівська громада з глибоким сумом провела в останню путь Героя України – Сергія Серпіонова. Важка втрата знову торкнулася Саф’янівської територіальної громади. 28 травня 2025 року, під час напружених бойових дій поблизу населеного пункту Садки, що на Сумщині, загинув відважний Захисник України, вірний син рідної землі, мешканець села Нова Некрасівка – Сергій Антонович Серпіонов, 1980 року народження. Сергій Серпіонов віддав своє життя за Україну.

Сергій Серпіонов служив інспектором прикордонної служби 2 категорії, гранатометником другого відділення інспекторів прикордонної служби третьої прикордонної застави другого відділу прикордонної служби комендатури швидкого реагування. Його віддана служба є прикладом незламності духу, непохитного патріотизму та високої відповідальності. Сергій Серпіонов гідно стояв на сторожі безпеки України, самовіддано захищаючи державний кордон, нашу рідну землю та світле майбутнє наших дітей. Загибель Сергія Серпіонова стала непоправною втратою для всієї Саф’янівської громади, яка сумує разом із родиною Героя.

Сьогодні, 5 червня, рідне село зустрічало Героя живим коридором. Мешканці громади, з глибокою скорботою в серці, схиливши голови, стояли обабіч дороги з квітами та сльозами на очах. Автомобіль з тілом Захисника зупинився біля його рідної оселі, де пройшло його дитинство. Тут, серед рідних стін, відбулося останнє прощання з Сергієм Серпіоновим. Родина, друзі та близькі змогли попрощатися з Героєм у місці, де він виріс і звідки пішов боронити рідну землю.

Згодом труну з тілом Героя перенесли до храму, де відбувся чин відспівування. Духовенство та віряни молилися за упокій душі Сергія Серпіонова, прощаючись з ним у мирі та спокої. Поховали Сергія Антоновича на місцевому кладовищі з усіма військовими почестями. Під звуки почесного залпу, із Державним Прапором на труні, під сумні мелодії прощання, українська земля прийняла свого вірного сина, який до останнього подиху залишався вірним Україні та її народу.

Провести в останню путь Героя прийшли його рідні, друзі, бойові побратими, керівництво Саф’янівської сільської ради та небайдужі односельці. Кожен із присутніх беріг у серці свою особисту історію про Сергія – як про вірного товариша, люблячого сина, турботливого батька, та просто людину, на яку завжди можна було покластися у важку хвилину. Його мужність та відданість назавжди залишаться у наших серцях.

Ми ніколи не забудемо подвиг Сергія Серпіонова. Ми завжди пам’ятатимемо його героїчний вчинок. Герої не вмирають, вони живуть у нашій пам’яті!

Слава Україні!
Герою слава!