🕯️ САХНОВЕЦЬКА ГРОМАДА ПРОВЕЛА В ОСТАННЮ ДОРОГУ ГЕРОЯ 🕯️

Україна плаче, ридає… Щодня ховає своїх найкращих синів, але мужньо стоїть у боротьбі проти російського агресора. Ця боротьба вимагає найвищої жертви, і багато родин отримують страшні звістки. 23 жовтня Сахновецька громада зі скорботою та глибокою вдячністю провела в останню земну дорогу солдата, стрільця-помічника гранатометника 1 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини А4058 — МАЗУРА Юрія Олеговича.

Йому назавжди залишилося 31… Цей молодий чоловік, повний життя, віддав його заради майбутнього своєї країни. У червні 2024 року до родини Мазурів надійшла страшна звістка — солдат Юрій Олегович зник безвісти. Його мати, Людмила Миколаївна, дружина Ольга, брат Віталій — жоден з них не втрачав надії, щиро вірив у диво, в те, що їхній Герой повернеться живим. Але війна — безжальна. Наші Герої платять надто високу ціну — віддають власні життя, аби зупинити ворога та захистити кожен клаптик української землі. Це невимовний біль для кожної родини.

За офіційними даними, Захисник України Юрій Мазур загинув 29 червня 2024 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Водяне Донецької області. Ця інформація стала офіційним підтвердженням найгірших побоювань. Лише тепер, після довгих очікувань та болісних сумнівів, зболене тіло Героя повернулося до рідного дому, щоб знайти вічний спокій у рідній землі. Шлях додому для Героя був довгим і сповненим скорботи.

Навколішки зустрічали Героя у Сахнівцях — усі, кому болить війна, хто усвідомлює велич подвигу земляків, які повертаються додому “на щиті”. Вони віддали життя за кожного з нас. Ми перед ними — в неоплатному борзі. Цей подвиг неможливо забути.

Траурний кортеж прибув до храму Іоанна Богослова, де священнослужителі Православної Церкви України відслужили чин відспівування. У спільній молитві просили вічного Царства Небесного для загиблого воїна — Героя вже Небесного війська, котрий виконав одну з головних заповідей Божих — віддав життя за свого ближнього. Ця молитва стала останнім прощанням.

В останню путь Героя проводжали під звуки оркестру та церковних піснеспівів. У рідних Сахнівцях дорогу воїна щедро встелили осінніми квітами, зустрічали з державними прапорами, схиляли голови, стоячи на колінах. На рідному подвір’ї зійшлися рідні, друзі, однокласники, односельці, щоб провести Юрія у вічність. Це був прояв глибокої поваги до його пам’яті.

Під залпи почесної варти та звуки Державного Гімну України тіло Героя знайшло останній спочинок на кладовищі рідного села. Війна перекреслила життя на півдорозі… І таких життів — тисячі. Скільки болю, скільки сліз, скільки зруйнованих доль… Пам’ять про Юрія Мазура — це лише одна з тисяч таких історій.

Голова Сахновецької сільської ради Олександр ШРЕЙДЕР, виконавчий комітет та вся громада висловлюють щирі співчуття рідним і близьким загиблого Героя. Разом з вами ми розділяємо біль непоправної втрати. У цей важкий час схиляємо голови в глибокій скорботі та вдячності за подвиг вашого сина, чоловіка, брата — справжнього патріота України, який віддав життя за мир і свободу рідної землі. Його мужність, відданість і любов до Батьківщини назавжди залишаться у серцях вдячних земляків. Світла пам’ять про Героя ніколи не згасне — вона житиме у наших серцях і в незалежній Україні, за яку він віддав своє життя. Вічна слава і вічна пам’ять нашому Захиснику! 🇺🇦🕯️