Суддя Вищого антикорупційного суду Маркіян Галабала частково задовольнив клопотання сторони обвинувачення. Прокурор наполягав на заставі у розмірі 42 мільйонів гривень, проте суд встановив суму у 9 мільйонів 84 тисячі гривень. Для внесення цієї застави підозрюваному надається 5 днів. Окрім цього, на Іллю Вітюка покладено низку процесуальних обов’язків, серед яких – здача паспортів для виїзду за кордон та обмеження у спілкуванні з певними особами.

Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) висунули підозри колишньому керівнику департаменту кібербезпеки СБУ генералу Іллі Вітюку. Його підозрюють у незаконному збагаченні та наданні недостовірних даних у декларації про доходи.

За даними слідства, у грудні 2023 року Вітюк придбав квартиру вартістю 21,6 мільйона гривень, оформивши її на члена сім’ї. При цьому, згідно з договором, реальна вартість житла становила 12,8 мільйона гривень. Раніше ЗМІ повідомляли, що квартиру придбала дружина Вітюка, Юлія, яка пояснювала це коштами, заробленими як ФОП.

САП зазначає, що на рахунки ФОП дійсно надходили кошти за нібито надання юридичних та консалтингових послуг. Однак, ці кошти надійшли від особи, яка підозрюється у заволодінні коштами АТ “Укрзалізниця” у складі злочинної групи, а також від компаній, що контролюються цією особою. Правоохоронці не знайшли підтвердження законного походження решти 8,8 мільйона гривень, витрачених на купівлю квартири. Тому Вітюку повідомлено про підозру за ст. 368-5 та ч. 2 ст. 366-2 КК України.

Корупція в Україні

На тлі цієї справи, варто згадати інші випадки боротьби з корупцією. Раніше УНІАН повідомляв, що екс-очільниця Хмельницької Медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) Тетяна Крупа, яку також підозрюють у незаконному збагаченні, може вийти з-під варти. Суд призначив їй заставу у розмірі 20 мільйонів гривень. Вона вже провела 11 місяців під вартою, і, згідно з законодавством, сукупний термін тримання під вартою під час досудового розслідування не може перевищувати 12 місяців. У разі внесення застави, серед обмежень для неї залишиться лише носіння електронного засобу контролю.

Крім того, за даними Опендатабот, кожна третя перевірена декларація містила ознаки свідомо неправдивих даних. Це означає, що близько третини посадовців, чиї декларації перевірила Національна агенція з питань запобігання корупції, приховали або не задекларували 5,8 мільярда гривень. Експерти оцінюють середнє приховування у 13,6 мільйона гривень на одну декларацію. Така ситуація підкреслює системність проблеми декларування статків чиновниками та необхідність посилення контролю.

Вас також можуть зацікавити новини: