Святкування Великодня має глибокі корені в українській культурі, втілюючи в собі давні традиції та обряди. Великодній фестиваль «Бойківська писанка» у Турківщині – одна з найяскравіших подій, що підкреслює важливість збереження народних звичаїв. 22 квітня, майстри з Турківської та Боринської громад зібралися, щоб поділитися секретами писанкового розпису, що передаються з покоління в покоління.

Фестиваль розпочався з молитви та хвилини мовчання в пам’ять про героїв, які віддали життя за свободу України. Це нагадування про те, що навіть у святкові дні ми не забуваємо про ціну, яку заплачено за нашу незалежність.

За бойківськими звичаями, кожен святковий захід розпочинається з молитви, що підкреслює духовну глибину святкування. Настоятелі церков провели спільну молитву, благословляючи фестиваль та бажаючи доброго початку. Серед гостей фестивалю були представники влади: голова Самбірської районної військової адміністрації Іван Ільчишин, перший заступник районної військової адміністрації Надія Пупа, мер міста-партнера з Республіки Польща та інші поважні гості. Вітальні слова звучали від міського голови Ярослава Паращича, голів адміністрацій та представників громад, які підкреслили важливість Великодня для християнського світу.

На жаль, вже третій рік поспіль ми відзначаємо Великдень в умовах повномасштабної війни, яка принесла страждання мільйонам українців. Війна забрала домівки, розлучила сім’ї, забрала життя. Але, як нагадують організатори, Ісус переміг смерть і дарував нам надію на перемогу добра над злом. Свято Великодня – це час надії, віри та любові, час, коли ми згадуємо про силу духу українського народу.

Гостей фестивалю розважали народні художні колективи, створюючи незабутню атмосферу свята. Також відбулася мистецька ярмарка, де можна було придбати традиційні бойківські писанки, та майстер-класи з писанкарства. Благодійний ярмарок на підтримку Збройних Сил України дала можливість відвідувачам скуштувати та придбати домашні смаколики, підтримуючи наших захисників.

Бойківська писанка, внесена до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини, є унікальним явищем. Ця традиція збереглася в місцях компактного проживання бойків, зокрема в Турці, Самборі та Старому Самборі, а також в окремих селах Львівщини та Закарпаття. Відмінність бойківської писанки полягає у техніці нанесення малюнка – узори наносяться краплями, створюючи неповторний стиль.

На жаль, кількість бойківських писанкарів зменшується, а сучасні тенденції призводять до заміни традиційних технік штучними оздобленнями. Внесення бойківського стилю писанки до переліку культурної спадщини України має на меті популяризацію та залучення нових майстрів до цієї унікальної традиції.