Що в Україні в нас війна.

В молитві Бога прославляйте.

Просіть і миру, і добра.

Святкуйте тихо й пам’ятайте.

Що тисячі лежать в землі.

Для них немає більше свята.

Для них молитви лиш одні.

Святкуйте тихо й пам’ятайте.

Маленькі діти без батьків.

СердЕнька їхні звеселяйте.

Щоб зупинити страх і біль.

Святкуйте тихо й пам’ятайте…

Дружин – удовів молодих.

На біль душевний їх зважайте.

Нема коханих, дорогих.

Святкуйте тихо й пам’ятайте…

І не тривожте сміхом біль.

Бо серце їх щемить і в’яне.

Від болю вже немає сил…

Святкуйте тихо й пам’ятайте…

І співчувайте, в кого біль…

Любов у серці зберігайте…

Й добро даруйте людям всім…

А у святА молімось Богу.

І прославляймо у душі.

Щоб дарував всім Перемогу.

Дав мир і щастя на землі…

Автор: М. Вітенко.

Ілюстрація: mosyakart

Поезія починається з заклику: «Святкуйте тихо й пам’ятайте…». Ці слова нагадують нам про те, що навіть у світлі свят, ми не повинні забувати про трагедію, яка розгортається в нашій країні. Війна торкнулася кожного, і багато українців віддали свої життя за свободу та незалежність. Пам’ять про них має бути святою.

Вірш закликає до молитви: «В молитві Бога прославляйте. Просіть і миру, і добра». У важкі часи віра стає нашою опорою. Молитва дає нам надію, силу та можливість звернутися до Всевишнього з проханнями про мир та благополуччя для України. Важливо пам’ятати про тих, хто відійшов у вічність, для них «молитви лиш одні».

Автор також звертає увагу на страждання дітей, які втратили батьків. «Маленькі діти без батьків. СердЕнька їхні звеселяйте, щоб зупинити страх і біль». Це заклик до співчуття та допомоги тим, хто найбільше потребує підтримки. Важливо дарувати їм радість та турботу, щоб допомогти подолати втрату.

Не менш важливо пам’ятати про дружин, які втратили своїх чоловіків на війні. «Дружин – удовів молодих. На біль душевний їх зважайте, Нема коханих, дорогих». Їхній біль – це біль всієї нації. Важливо підтримувати їх, виявляти співчуття та допомагати пережити важку втрату.

Вірш застерігає: «І не тривожте сміхом біль». У час, коли серця сповнені смутком, важливо бути чуйними до почуттів інших людей. Не варто забувати про тих, хто втратив близьких та страждає від болю. Натомість, автор закликає «І співчувайте, в кого біль… Любов у серці зберігайте… Й добро даруйте людям всім…» Співчуття, любов та доброта – це те, що може допомогти нам пережити ці важкі часи.

В останні строфи вірша автор закликає до молитви за перемогу та мир в Україні. «А у святА молімось Богу. І прославляймо у душі. Щоб дарував всім Перемогу, Дав мир і щастя на землі…». Віра в перемогу та мир – це те, що надає нам сили рухатися вперед. Ми повинні молитися за Україну, вірити в її світле майбутнє та робити все можливе для досягнення миру.

Цей вірш – це заклик до єдності, співчуття та віри в краще майбутнє. Нехай ці слова наповнять ваші серця надією та любов’ю. Пам’ятайте, що навіть у найтемніші часи, ми повинні залишатися людьми, зберігати віру та робити добро.

Автор: М. Вітенко.

Ілюстрація: mosyakart