Перший дзвоник у школах Саф’янівської громади: свято дитинства, мрій і надій.

1 вересня в освітніх закладах Саф’янівської територіальної громади запанувала особлива атмосфера, наповнена хвилюванням, радістю та щастям. Традиційні шкільні лінійки зібрали учнів, вчителів, батьків та гостей, щоб спільно відзначити цю знакову подію.

Особливо трепетним і незабутнім цей день став для першокласників. Ці маленькі школярі, які ще нещодавно були вихованцями дитячого садка, вперше стояли на шкільному подвір’ї з яскравими букетами в руках. В їхніх очах сяяла радість та цікавість, а поруч – щасливі, хоч і схвильовані батьки. Для них це старт великої освітньої подорожі, перша сторінка в книзі знань та відкриттів. Саме для цих дітей шкільний дзвоник став символом першого кроку у доросле життя.

Інакше сприймали цей день одинадцятикласники. Для них перший дзвоник пролунав із особливим настроєм. У їхніх поглядах читалася суміш емоцій – від радості зустрічі з друзями після літніх канікул до легкого смутку, адже цей навчальний рік стане прощальним з дитинством та шкільною родиною. Попереду на них чекають важливі випробування, здійснення мрій, досягнення великих цілей та вибір життєвого шляху. І саме зараз, на порозі нового етапу, вони ще гостріше відчувають цінність кожного шкільного моменту.

Керівництво Саф’янівської сільської ради відвідало Багатянський заклад загальної середньої освіти та Саф’янський ліцей, щоб разом з учнями, вчителями та батьками розділити цей хвилюючий момент.

«Сьогоднішнє свято Першого дзвоника завжди хвилююче й незабутнє. Для першокласників це перший крок у країну знань, сповнену нових відкриттів та досягнень. Для одинадцятикласників – початок відповідального й важливого року, коли потрібно визначати свій шлях у дорослому житті. Дякую нашим вчителям за мудрість і терпіння, батькам – за любов і підтримку своїх дітей. А вам, дорогі учні, бажаю наснаги, радості від навчання, міцного здоров’я та впевненості у власних силах», – звернулась до присутніх Саф’янівський сільський голова Наталія Тодорова.

Цього дня шкільні подвір’я перетворилися на справжні острови дитинства, де дзвінкі голоси та щирі усмішки нагадали: попри всі виклики сьогодення, життя продовжується, а діти – це наші найцінніші мрії та надії!