Світла пам’ять Герою… Минає три роки з того трагічного дня, як, захищаючи свою Батьківщину, Україну, віддав найдорожче – своє життя – Віталій Юрійович Юмашев. Ця дата є нагадуванням про неоціненну ціну свободи та незалежності, яку сплачують найкращі сини та доньки нашої нації.

Віталій Юмашев народився 27 жовтня 1984 року в селі Кирило-Ганнівка, у великій і дружній родині, що завжди підтримувала його. З дитинства він вирізнявся добротою, щирістю та надзвичайною відповідальністю. Ці якості формували його характер і стали фундаментом його подальшого життя. Після закінчення школи Віталій працював на місцевих підприємствах, де зарекомендував себе як сумлінний та працьовитий спеціаліст. Він також пройшов строкову службу в армії, здобувши цінний військовий досвід, який згодом знадобився йому на фронті. Пізніше Віталій Юмашев брав активну участь в антитерористичній операції на сході України, що стало його першим серйозним випробуванням на шляху захисту рідної землі.

Коли у 2022 році російські загарбники ступили на нашу землю, розпочавши повномасштабну агресію, Віталій Юмашев без жодних вагань став до лав захисників України. Він не шукав особистої слави чи визнання; його єдиним, непереборним прагненням було захистити свою землю, свою сім’ю, свою рідну Батьківщину від ворога. До останнього подиху цей відважний Герой залишався вірним присязі та рідному українському народові, демонструючи приклад незламності та мужності.

З липня 2022 року рідні Віталія вважали його зниклим безвісти. До останнього дня вони зберігали надію на диво, молилися за його повернення. Проте лише влітку 2024 року надійшла гірка звістка про його загибель, яка розбила серця мільйонів українців. 20 липня Герой Віталій Юмашев був з почестями похований у рідному селі Ставкове, де знайшов свій останній спочинок. Його поховання стало скорботною, але водночас гордою подією для всієї громади.

Віталій був не лише воїном і захисником. Він був люблячим сином для своєї мами Тетяни Дмитрівни, турботливим чоловіком для Світлани Іванівни, відданим батьком для донечки Ярини та сина Максима, надійним братом для Юрія та Наталії. Його родина, яка чекає, любить і завжди пам’ятатиме його, є живим свідченням того, яку світлу та добру людину втратила Україна.

Важко змиритися з тим, що такі світлі, талановиті та сповнені сил люди йдуть у розквіті років, виконуючи свій найвищий обов’язок. Але їхній подвиг, їхня жертовність — навічно закарбуються в наших серцях. Ми безмежно вдячні кожному українському воїну, який стоїть на захисті нашої держави. Ми пам’ятаємо ціну свободи. Ми ніколи не забудемо тих, хто віддав своє життя за Україну, за наше мирне майбутнє.

🇺🇦 Схиляємо голови у глибокій скорботі перед подвигом Віталія Юмашева. Вічна шана і слава Герою!