🕯 Світла пам’ять Герою Дмитру Кузику

У величний день Покрови Пресвятої Богородиці 🙏, що є також Днем захисників і захисниць України та Днем українського козацтва, Глибоцький ліцей (раніше Глибоцька гімназія) став свідком особливої події. Відбулося освячення пам’ятної дошки, присвяченої нашому випускнику, воїну та справжньому Герою – Дмитру Кузику. Ця гранітна плита стала двадцятою на Меморіалі Слави закладу, навіки увічнюючи мужність і жертовність наших земляків.

Дмитро Петрович Кузик народився 17 жовтня 1992 року в мальовничому селі Петричанка, зростаючи у великій та дружній родині. З раннього дитинства він виявляв тихий, добрий і щирий характер 🌱. Освіту здобував у Петричанській початковій школі, а згодом продовжив навчання у Глибоцькій школі, де плекав мрії про світле майбутнє. Після здобуття фаху в коледжі, Дмитро присвятив себе службі у морському флоті. У 2013 році він уклав контракт з 80-ю окремою десантно-штурмовою бригадою, демонструючи свою відданість. Його шлях пролягав через найгарячіші точки: Луганський аеропорт, Дебальцеве, Світлодарську дугу, Станицю Луганську. Дмитро був людиною з великою душею, захоплюючись історією, спортом та музикою. Навіть у суворих умовах війни, його гітара 🎸 та улюблені пісні ставали джерелом незламної сили та надії.

З перших днів повномасштабного вторгнення у 2022 році, Дмитро без вагань долучився до полку «Азов», а згодом став невід’ємною частиною 3-ї окремої штурмової бригади, яка виконувала найскладніші та найвідповідальніші бойові завдання. Він героїчно боронив Київщину, тримав оборону біля Гуляйполя, брав участь у запеклих боях під Бахмутом та Авдіївкою. Навесні 2024 року Дмитро мав коротку відпустку, під час якої активно шукав добровольців для свого підрозділу, планував стати ротним командиром і мріяв про здобуття вищої освіти. На жаль, 26 березня 2024 року його життя трагічно обірвалося під час виконання бойового завдання біля села Орлівка на Донеччині. Майже півтора року він офіційно вважався зниклим безвісти, але 7 серпня цього року його тіло було повернене додому – на щиті, як справжнього Героя.

За виняткову мужність та відвагу, проявлені у боях, Дмитро був двічі нагороджений високою відзнакою «Золотий Хрест» 🏅. Він назавжди залишиться в пам’яті українського народу як вірний син України, надійний побратим та непохитний приклад незламності для майбутніх поколінь.

Сьогодні ми схиляємо голови на знак глибокої шани його світлій пам’яті, висловлюємо щиру вдячність родині за виховання такого сина, і непохитно віримо, що його подвиг житиме у серцях кожного українця. Герої не вмирають 💙💛.

@топові прихильники

Костянтин Ісопел
Григорій Ванзуряк
Олена Бадюк
Роман Грищук