Сьогодні, 20 червня, минає рік жалоби та світлої пам’яті за Ігорем Бережанським, мужнім майором та незламним сином Віньковеччини. Ця дата стала символом глибокої втрати для всієї України, адже ми згадуємо Героя, який віддав своє життя за свободу та незалежність нашої Батьківщини. Ігор Іванович Бережанський – це ім’я, що назавжди вписане в літопис української мужності та самовідданості. Він був не просто військовим; він був справжнім патріотом, людиною високої честі та безмежної любові до своєї країни.

Народившись 25 липня 1986 року в тихому селі Пилипи-Олександрівські, Ігор Бережанський змалку демонстрував прагнення до справедливості та порядку. Його життєвий шлях, сповнений свідомого служіння Україні, є прикладом для наслідування. Здобувши середню освіту в рідному селі, він обрав шлях правоохоронця, який зрештою привів його до захисту держави зі зброєю в руках. Ігор успішно закінчив Київський національний університет внутрішніх справ за спеціальністю «Правоохоронна діяльність», здобувши кваліфікацію юриста. Згодом, у 2012 році, він отримав повну вищу освіту в Національній академії внутрішніх справ України за спеціальністю «Правознавство», ставши магістром. Ці освітні етапи підкреслюють його інтелектуальний розвиток та глибоке розуміння законності, що стало фундаментом його військової кар’єри.

З 2012 року Ігор Бережанський розпочав свою службу в лавах Національної гвардії України, де формувався його військовий дух та відданість справі. А вже з 2016 року його професійний шлях продовжився в Службі безпеки України, у надзвичайно важливій сфері військової контррозвідки. Саме тут Ігор Іванович реалізував свій потенціал як висококласний фахівець, захищаючи державні інтереси на найвищому рівні.

З початком повномасштабного вторгнення, відважний майор Ігор Бережанський без вагань став на захист своєї країни. Протягом війни він неодноразово перебував у найгарячіших точках бойових дій, здійснивши десять ротацій на передову. Кожна з цих ротацій була свідченням його непересічної мужності, стійкості та готовності йти до кінця заради миру та безпеки України. Його присутність на фронті вселяла надію побратимам і була прикладом незламності.

Своє останнє, смертельне бойове завдання, Ігор Бережанський виконував у місті Харків та Харківській області. Саме там, 20 червня 2024 року, його життя трагічно обірвалося. Йому було всього 37 років – вік розквіту сил, нездійснених мрій та планів. Смерть Ігоря Бережанського – це невимовна втрата для його родини, друзів, колег та всієї української нації, яка вкотре відчула біль від втрати одного зі своїх найкращих синів.

Його поховали з усіма військовими почестями на Алеї Слави кладовища у мікрорайоні Ракове, де спочивають інші герої, які віддали своє життя за Україну. Пам’ять про Ігоря Бережанського назавжди залишиться живою в серцях тих, хто його знав, і тих, хто цінує мирне небо над головою.

За свою віддану службу Ігор Іванович був відзначений численними нагородами, що є свідченням його заслуг перед Батьківщиною. Серед них – відомча відзнака-медаль «15 років сумлінної служби» Служби безпеки України, медаль «Ветеран війни – учасник бойових дій» Служби безпеки України, медаль «Учасник АТО» Національної гвардії України, а також відзнака Хмельницького міського голови «Воля та мужність». Ці нагороди – лише мала частина тієї вдячності, яку відчуває український народ до таких Героїв, як Ігор Бережанський. Його самопожертва є фундаментом нашого майбутнього.