Світла пам’ять Героям, що віддали життя за Україну.

22 вересня виповнилося три роки від дня загибелі Ніщеглодова Валерія Володимировича, а 23 вересня ми вшановуємо річницю загибелі Оцабріки Ігоря Володимировича – двох мужніх воїнів, чиї шляхи, хоч і різні, були об’єднані любов’ю до України та готовністю захищати її до останнього. Їхні імена навічно вписані в історію боротьби за свободу.

Валерій Ніщеглодов, родом із Цемлянська, виріс у Світловодську. Він здобув професію, працював, але поклик захищати Батьківщину виявився сильнішим. У лавах ЗСУ він служив як танкіст, водій та гранатометник, завжди обираючи найскладніші завдання. Його життя обірвалося 22 вересня 2022 року під час виконання бойового завдання поблизу селища Опитне на Донеччині. Пам’ять про його самовідданість живе.

Ігор Оцабріка, уродженець Світловодська, здобув освіту економіста та будував кар’єру у Києві. Однак, з перших днів повномасштабного вторгнення, 24 лютого 2022 року, він без вагань пішов добровольцем до війська. Служачи бойовим медиком, Ігор рятував життя побратимів, пройшов запеклі бої за Гостомель та Бучу. Його героїчний шлях завершився 23 вересня 2023 року біля селища Кліщіївка на Донеччині. Його жертовність є прикладом незламності духу.

Історії Валерія та Ігоря – це не просто спогади, це свідчення найвищої мужності, честі та безмежної любові до рідної землі. Вони загинули, щоб ми могли жити під мирним небом. Їхній подвиг назавжди залишиться у наших серцях.

Ми пам’ятаємо. Ми вдячні. Ми схиляємо голови перед їхнім подвигом. Герої не вмирають!