Захищаючи Батьківщину від ворога, загинув на фронті зі Старої Синяви наш земляк Вадим Миколайович Загоруйко. Цей відважний воїн, прикордонник, боронив мирне українське небо. Йому мало б виповнитися 25 років у березні 2026 року, але доля розпорядилася трагічно.

Жахлива звістка знову сколихнула нашу громаду, принісши невимовний біль.

Вадим Загоруйко, військовослужбовець прикордонної служби ЗСУ, віддав своє життя за свободу України. Народився герой 14 березня 2001 року в селі Пилява Старосинявського району Хмельницької області. Пізніше родина переїхала до Старої Синяви.

Навчався Вадим у Пилявській ЗОШ, а згодом у Старосинявській ЗОШ №1 (нині гімназія ім. О. Казмірова), яку закінчив у 2016 році. Далі вступив до Хмельницького політехнічного фахового коледжу, де планував здобути спеціальність програміста. Однак, життєві обставини склалися інакше, і Вадим розпочав трудову діяльність, поїхавши на заробітки до столиці.

У квітні 2021 року Вадима було призвано на строкову військову службу до прикордонних військ, де він служив три роки, охороняючи кордони на Закарпатті та білоруському напрямку. У червні 2025 року, відчуваючи обов’язок перед країною, Вадим Загоруйко підписав контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України.

Він ніс службу як інспектор прикордонної служби 2 категорії – оператор групи управління та координації відділення розвідувально-ударних безпілотних авіаційних комплексів відділу вогневої підтримки «МЕДЖИБІЖ» Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, як молодший сержант.

31 січня 2026 року родина Вадима отримала страшну звістку про його загибель. Наш земляк, Вадим Миколайович Загоруйко, віддав своє життя, мужньо виконавши військовий обов’язок. Він загинув на фронті внаслідок влучання БпЛА під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Іволжанське, Сумської області.

Старосинявська селищна рада висловлює найщиріші співчуття матері Оксані Сергіївні Баваровській, батькові Миколі Васильовичу Загоруйку, нареченій Валерії, братові Віталію Валерійовичу Баваровському, тітці Тетяні Гіленко, двоюрідним сестрам Софії, Вероніці, Регіні, двоюрідному братові Євгену, бабусям Мальвіні Порфенівні Загоруйко та Катерині Петрівні Гіленко, та всій родині Героя.

Ми низько схиляємо голови у скорботі разом з близькими та друзями. Нехай земля буде пухом нашому Герою. Родині – сил пережити це невимовне горе.

Вічна пам’ять захиснику України! Герої не вмирають, вони навічно залишаються в наших серцях!