Сьогодні, коли минає рік з моменту втрати, ми знову вшановуємо світлу пам’ять Романа Лози – людини, чий внесок у Жовтанецьку громаду неможливо переоцінити. Це був рік без його мудрих порад, без його непересічного таланту та безмежної доброти, яка зігрівала серця всіх, хто мав щастя його знати. Пам’ять Романа Лози житиме вічно у тих справах, які він започаткував, та у спогадах, які він залишив.Роман був не просто керівником відділу соціально-економічного та культурного розвитку Жовтанецької сільської ради; він був справжнім лідером і творцем змін, людиною з великої літери, що здатна була перетворити ідеї на реальність. Його професіоналізм, відповідальність та невичерпна ініціатива були рушійною силою багатьох позитивних перетворень у нашому регіоні. Він завжди підходив до своєї роботи з максимальною віддачею, демонструючи приклад справжнього служіння громаді. Його внесок у розвиток Жовтанецької громади відчутний і сьогодні, а світла пам’ять про нього продовжує жити.Однією з найяскравіших рис Романа була його щира доброзичливість та відкритість. Його внутрішнє світло та завжди привітна усмішка залишалися в пам’яті кожного, хто мав честь працювати поруч з ним або просто спілкуватися. Він умів знаходити підхід до кожної людини, підтримувати у важку хвилину та надихати на нові звершення. Ця унікальна здатність згуртовувати людей навколо спільної справи, запалювати їх ентузіазм та вселяти віру в себе була одним із його найбільших дарів. Саме завдяки цьому, його діяльність залишила глибокий слід у серцях жителів.Особливе місце у житті Романа займало музичне мистецтво. Отримавши від Бога неймовірний дар, він не лише розвивав його, а й щедро ділився ним з іншими. Яскравим прикладом цього є створення хору, який став не просто музичним колективом, а справжньою родиною, об’єднаною любов’ю до музики та натхненням. Цей хор став символом єднання, місцем, де люди знаходили розраду, радість та можливість реалізувати свої творчі здібності. Культурне життя громади збагатилося завдяки його невтомній праці та непересічному таланту. Вшанування пам’яті таких людей, як Роман, є нашим обов’язком і вдячністю.Річниця його відходу є нагодою згадати не лише про його досягнення, а й про його людяність. Нам дуже бракує його присутності, його щирого серця, його мудрих порад та жартів, які завжди піднімали настрій. Відсутність його енергії та підтримки відчувається у повсякденному житті громади. Проте ми твердо знаємо, що людина живе доти, доки її пам’ятають. І ми пам’ятаємо його. Ми пам’ятаємо кожен слід, який він залишив у нашому житті, у серці Жовтанецької громади та у нашій колективній пам’яті. Його спадщина продовжує надихати нас на подальший розвиток та служіння.Ми висловлюємо глибоку вдячність за все, що він зробив, за його невтомну працю, за його відданість та за той позитивний вплив, який він мав на кожного з нас. Світлий спомин назавжди про Романа Лозу залишиться у наших серцях, нагадуючи про велич духу та справжнє служіння. Ця пам’ять є не лише вшануванням минулого, а й натхненням для майбутнього. Внесок Романа у розвиток культурного та соціального життя Жовтанецької сільської ради є безцінним.Нехай його світла душа спочиває з миром. Його ім’я назавжди вписане в історію нашої громади. Це лише мала частина того, що можна сказати про цю видатну особистість.🕯️ Світлий спомин назавжди…