Світле Великоднє вітання нашим Захисникам, які вважаються зниклими безвісти…

У світлий день Воскресіння Христового наша громада звертається з найщирішими словами до тих, хто нині не поруч, хто досі вважається зниклим безвісти, але живе в наших серцях і молитвах щодня. Зниклі безвісти – це ті, про кого ми пам’ятаємо.

Нехай ці слова линуть туди, де зараз перебувають наші захисники — наші сини, чоловіки, брати, побратими. Ми не знаємо їхнього точного місця перебування, але ми знаємо одне — вони є. Вони — частина нас. Частина нашого болю, нашої сили й віри. Наші захисники зниклі безвісти, але не з нашої пам’яті.

Ми молимося не лише за перемогу і мир. Ми молимося за кожного, хто не повернувся додому, за кожного, про кого досі немає звістки, чия доля — покрита туманом невідомості. Ми не здаємося і не втрачаємо надії. Ми чекаємо на тих, хто зник безвісти.

Ми віримо, що життя сильніше за смерть, а світло завжди перемагає темряву. Ми віримо, що ви почуєте наші голоси — голоси тих, хто чекає і не припиняє шукати, пам’ятати, молитися. Пам’ятаємо кожного, хто зниклий безвісти.

Дорогі наші, ви — не забуті. Ваші імена звучать у молитвах, ваші фотографії — в серцях, а ваша мужність — у кожному нашому кроці. Віримо в повернення кожного, хто зник безвісти.

Нехай Воскреслий Христос береже вас, де б ви не були, благословить вас на життя, на зустріч. Нехай Його благословення торкнеться вас невидимим, але живим промінням. І нехай здійсниться найбільше наше спільне бажання — побачити вас живими, обійняти, повернути додому. Хай скрізь, де ви зараз є, до вас дійде наш голос:

— Ми чекаємо.
— Ми віримо.
— Ми любимо.

З великою вірою, любов’ю та щирою надією…

Наші серця з тими, хто зник безвісти. Ми не забудемо.